Page 109 - 6816
P. 109

смислова  засада  в  будь-якому  суспільстві  –  це  життєсвітові
               смисли»  [65,  с. 18].  На  жаль,  філософ  не  сформулював  нових
               світоглядних засад.
                     Подолання антрополого-глобальної катастрофи, проявом якої є

               екзистенційна  порожнеча  людського  життя,  європейська  криза,
               глобалізація,  глобальні  зміни  клімату,  глобальний  тероризм,
               військова агресія Росії проти України, потребує змін світоглядних

               засад  буття.  Безумовно,  важко  визначити  ту  точку  на  траєкторії
               розвитку людського й суспільного буття, коли матеріальне втрачає
               ініціативу і пріоритет починає поступово переходити до духовного.
               Зміна  світоглядних  засад  буття,  формування  нових  первоначал

               життєдіяльності людини й суспільства й буде тією точкою відліку,
               коли  можна  буде  сказати,  що  у  відносинах  матеріального  й

               духовного пріоритет перейшов до духовного.
                      Підсумовуючи  осмислення  взаємовідносин  матеріального  й
               духовного  в  європейській,  російській  та  українській  філософії,
               зауважимо,          що       напрацьовано            достатньо         матеріалу         для

               обґрунтованого  переосмислення  цих  відносин.  У  структурі  буття
               слід  виокремлювати  онтологічний  рівень  (рівень  сущого)  і
               метафізичний  (рівень  первоначал).  На  онтологічному  рівні,  в

               умовах панування посередньої людини, природа й здоровий глузд
               залишаються антагоністами, а тому примирення між ними не може
               бути.  Життєдіяльність  посередньої  людини  спирається  на
               онтологічні  закономірності  й  потреби,  тобто  на  матеріальне.  В

               умовах  пріоритету  матеріального  (пріоритет  посередньої  людини)
               буття  розвивається  стихійно,  людина  спирається  лише  на
               онтологічні  закономірності,  що  закономірно  призводить  до

               антрополого-глобальної  катастрофи.  На  метафізичному  рівні  духу
               належить пріоритет: він є первоначалом, визначає зміст буття, цілі,
               задає       напрям          розвитку         й      принципи           життєдіяльності.
               Життєдіяльність особистості ґрунтується на пріоритеті духовного –

               телеологічних  закономірностях.  Дух  досягає  єдності  з  природою,
               проте  визнає  її  значущість  як  передумову  свого  розвитку,  а  тому
               докладає  зусиль  для  її  відтворення.  Тобто  треба  розрізняти

               взаємовідносини між матеріальним і духовним на онтологічному й
               метафізичному  рівнях:  на  онтологічному  природа  первинна,  на
               метафізичному  первинний  дух.  В  умовах  пріоритету  духовного

               онтологічні закономірності підпорядковують телеологічним.




                                                            109
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114