Page 28 - 6811

якістю доходу. Слід зазначити, що заміщуваний об’єкт – не точна

копія, а схожий замінник.
Принцип очікування (anticipation). Звичайно, минуле і сьо-
годення стану бізнесу важливі, будучи ключем до розуміння його
майбутньої поведінки, проте його економічну оцінку визначає

саме майбутнє, оскільки корисність бізнесу пов’язана з очікуван-
ням майбутніх прибутків. Принцип очікування полягає в тому,
що вартість підприємства визначається поточною вартістю май-

бутніх доходів від функціонування підприємства та інших вигод
(наприклад, очікуваної виручки від його перепродажу), які мо-
жуть бути отримані в майбутньому від володіння даним підпри-

ємством. При цьому дуже важливі величина, якість, момент поча-
тку надходження доходу і тривалість надходження очікуваного
майбутнього доходу. І ці очікування можуть змінюватися у часі

та залежать від уявлень суб’єкта власності (або користувача).
Принципи, пов’язані з експлуатуванням власності. Ця
група принципів дозволяє оцінити виробничі (експлуатаційні) ха-
рактеристики об’єкта і фактори виробництва в їхній вплив на

процес формування вартості. Тут об’єкт розглядається у вироб-
ничій сфері, і на нього діють основні закони мікроекономіки,
економіки фірми. Теорія оцінювання проектує ці економічні за-

кони і формулює їх у вигляді принципів, осмислення яких дозво-
ляє оцінювачу найбільш повно відобразити в розрахунках влас-
тивості самого об’єкта оцінювання та того середовища, в якому
він функціонує. Принципи орієнтовані на повний аналіз майново-

го комплексу підприємства, і без них неможливо застосуванням

витратного підходу в оцінці.
Принцип залишкової продуктивності землі. Будь-який вид

підприємницької діяльності потребує, як правило, наявності чо-
тирьох факторів виробництва – праця, капітал, управління і зем-
ля. Прибутковість бізнесу є результатом діяльності всіх залуче-

них факторів. Кожен використовуваний фактор виробництва має
бути сплачений знову виробленою вартістю з доходів, що ство-
рюються даною діяльністю. Принцип залишкової продуктивності

землі визначають як закон, за яким чистий дохід належить до зе-
млі після оплати витрат на працю, капітал, управління та інші фа-
ктори виробництва.

28