Page 18 - 6809

це кількість завдань тесту і рівень підготовленості випробуваних. Якщо з
будь-якого тексту з великою кількістю завдань зробити оптимальний вибір
меншої кількості, то може утворитися система, яка не поступається помітно
за своїми властивостями тесту з порівняно великим числом завдань. Тест з
меншим числом завдань в такому випадку можна називати порівняно більш
ефективним.
Крім цього, ефективність тесту можна оцінити з точки зору
відповідності рівня його складності рівню підготовленості тестованих в
даний момент піддослідних. Цю оцінку в літературі нерідко відносять до
валідності, маючи на увазі ідею валідності тесту, так би мовити, за рівнем.
Легко зрозуміти практичну марність того, щоб давати слабким випробуваним
важкі завдання; більшість піддослідних, найімовірніше, не зуміють
правильно на них відповісти. Так само йде справа і з легким тестом: його
марно (неефективно) давати знаючим випробуваним, тому що і тут висока
ймовірність, але тепер уже правильних відповідей, і тому практично всі
випробовувані отримають по тесту однаково високий бал. І в тому, і в
іншому випадку випробувані не будуть відрізнятися між собою.
Вимірювання, таким чином, не відбудеться через невідповідності рівня
складності тесту рівню підготовленості. З цих міркувань легко вивести, що
найефективніший тест – це тест, точно відповідний по складності завдань
рівню підготовленості піддослідних. Ефективність тестів може залежати і від
форми. Порушення тестової форми завжди приводить до гіршого виразу
змісту і до гіршого розуміння сенсу завдання випробуваними. Ефективність
тесту залежить також і від принципу підбору завдань. Якщо підбирати
завдання для вимірювання на всьому діапазоні зміни складності, то
знижується точність вимірювання на окремій ділянці. І навпаки, якщо
прагнути точно виміряти знання випробовуваних, наприклад, середнього
рівня підготовленості, то це потребує мати більше завдань саме цього рівня
складності. Тому тест не може бути ефективним взагалі, на всьому діапазоні
підготовленості випробуваних. Він може бути більш ефективний на одному
рівні знань і менше – на іншому. Саме цей зміст вкладається в поняття
диференціальної ефективності тесту. Відповідність рівня складності тесту
рівню підготовленості піддослідних можна спробувати оцінити показником
кількості інформації, одержуваної в процесі вимірювання.
Аналізуючи досвід використання ІКТ в учбовому процесі можна
впевнено сказати, що новітні технології надають можливість: активізувати
пізнавальну діяльність студентів; раціонально організовувати навчальний
процес, підвищити ефективність занять; проводити заняття на високому
естетичному й емоційному рівні, забезпечуючи науковість; забезпечити
високий рівень диференціації навчання; підвищити обсяг виконаної роботи
на заняттях в 1,5-2 рази; формувати навички дослідницької діяльності;
забеспечити доступ до різноманітних довідкових систем, електронних
бібліотек, освітніх сайтів, інших інформаційних ресурсів; змінювати форми й
методи організації позанавчальної життєдіяльності студентів та організації

18