Page 41 - 6792
P. 41

при Х = Т зрізаний нормальний закон має вигляд:
                                               (T  T  ) 2
                                              
                                       C 1       2 2
                                f  (T )      e    T  .
                                     Т   2
               Тоді:
                       1            1
               C                         
                   T найб     F  t (  найб )   F )0(
                       f ( x) dx
                     0
                           1                        1
                                                                .  (1.46)
                                           Т
                    Т найб  Т     Т0     найб  Т     Т  
                 Ф          Ф       Ф            1 Ф   
                                        Т           Т  
                       Т        Т               
                            1
               
                    Т        Т найб  Т  
                 Ф      1 Ф       
                                  
                     Т          Т   
                                             X   m  х  
                Тут  F(X) = Ф(у); де Ф(у) = Ф       .
                                                     
                                               х   

                             1.8.3 Логарифмічний закон
               Випадкова    додатна    величина     Т    підпорядковується
            логарифмічному  закону  розподілу,  якщо  випадкова  величина
            у = lgX розподіляється за нормальним законом:
                                               (y m y ) 2
                                              
                                       1         2  2 y
                               f(y)=         e        .             (1.47)
                                     y   2

                            1.8.4 Закон розподілу Вейбула
               Вейбул  розглядав  число  циклів  N  як  дискретну  випадкову
            величину  [3].  Цикли  дають  наробіток  безперервної  випадкової
            величини, тоді розподіл випадкової величини:





                                          41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46