Page 38 - 6792

Отже, для визначення ймовірності можна скористатися
класичною формулою:

C n m  ! n  10 !  210 ,
(  mn )!m ! ( 10  6 )! ! 6
d
тоді кількість сприятливих подій дорівнює C n d  C ,
N  Д Д
m1
m2
5
1
N = C n1 C n2 = C 2 C 8 = 56.
Ймовірність того, що у вибірці попадає 1 дефектний виріб,
визначається за допомогою гіпергеометричного закону розподілу
величини випадкового числа х.
n d d
C N  Д  С Д
P (d  ) k  .
С n
N
У нашому випадку {x = k} – кількість дефектних виробів.
Додатково визначаємо:
Р(d = 0); P(d = 0); P(d = 2); P(d2).
C n N  d С 0 Д
 Д
P(d = 0) =  , 0 133 ;
n
С N
P(d2) – це випадки P(d = 0; d = 1);
P(d = 1) = 0,267; P(d = 2) = 0,3.

X 0 1 2
P(X) 0,133 0,267 0,3

1.8 Закони розподілу випадкових величин

1.8.1 Нормальний закон розподілу
Вивчення різних явищ свідчить, що багато випадкових
величин, наприклад, таких як помилки при вимірюваннях,
величини зносу деталей у багатьох механізмах і т.д., мають
щільність розподілу ймовірностей, що виражається формулою
[2]:
(x  m ) 2
 x
1 2  2
f(x)= e  X , (1.41)
  2
x
де – ∞х+∞;
38