Page 34 - 6792
P. 34

математик  Чебишев  П.  Л.  для  дослідження  законів  розподілу
            ймовірностей.
               Початковим  моментом  S-го  порядку  дискретної  випадкової
            величини Х називається математичне очікування S-го степеня цієї
            величини:
                                           n
                                    s[х] =  i s   i P ,           (1.32)
                                             x
                                            i 1
            де   х і – окреме значення дискретної випадкової величини;
                  Р і – ймовірність цього значення;
                  n – загальна  кількість  можливих  значень  випадкової
            величини.
               Аналогічно для неперервної випадкової величини x:
                                         
                                  s[x] =  x s  f ( x) dx .         (1.33)
                                          
               Початковий  момент  першого  порядку  є  центр  розподілу
            випадкової величини х:
                               s[x] = M[x] = a при S = 1.
               Центральні  моменти  будуються  аналогічно,  тільки  замість  х
            беруть відповідну їй центровану випадкову величину (х-m x).
               Центральний момент першого порядку рівний нулю.
               Найбільш  практично  використовуваний  другий  центральний
            момент. Він називається дисперсією випадкової величини.
                                      
                               Д[X] =  X(   x ) 2  f ( x) dx ,     (1.34)
                                            m
                                        
                                        n
                                 Д[X] =  x(  i   m ) 2  i P .      (1.35)
                                                x
                                       i   1
               Дисперсність – це  характеристика  розсіювання  випадкової
            величини відносно її математичного очікування.
               Дисперсія  має  одну  незручність,  пов'язану  з  її  квадратичною
                           2
            розмірністю  [x] ,  а  це  ускладнює  аналіз.  Щоб  уникнути  цієї
            незручності, введено середнє квадратичне відхилення:
                                     σ[x]= D [x ] .                  (1.36)
               Вводять   також   коефіцієнт   варіації,   який   переважно


                                          34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39