Page 28 - 6792
P. 28

в діапазоні від 0 до 1.
               3. Випадкова величина набуває значень:-∞Х+∞
                                                                                       -∞х+∞
               У випадку F(-∞) = 0 – подія неймовірна. F(+∞)=1. Ймовірність
            достовірної події дорівнює 1.
               4. Ймовірність  F(х)  випадкової  величини  в  інтервалах
            від  до .
                               Ймов {Х≤}=F()-F(),
                                     подія А; Х,
                                     подія В; Х,
                                   подія С; Х≤.
                             А=В+С, тоді Р(А)=Р(В)+Р(С).
                       Ймов {(х≤)}=Вер{х≤}+ Ймов {≤х≤};
                                Вер{х≤}=F()-F().
               ІІобудова  функції  розподілу  для  дискретної  випадкової
            величини для прикладу із свердловинами:
                                     F 1(Хх 1)=0;
                      F 2=(Хх 2)=F 1(х 1)+ Ймов {Х=х 1}=0+0,1=0,1;
                    F 3(Хх 3)=F(Хх 2)+ Ймов {Х=х 2}=0,1+0,09=0,19;
                              F 4(Хх 4)=0,19+0,081=0,271;
                             F 2(Хх 5)=0,271+0,0729=0,343;
                                F(Хх 6)=0,343+0,65=1.
               Для  дискретної  випадкової  величини  графічна  функція
            розподілу  являє  собою  східчасту  криву.  Для  неперервних
            величин – це плавна крива. Якщо функція розподілу неперервна в
            точці  х = а,  то  ймовірність  прийняття  випадкової  величини  в
            точці рівного значення т. а, дорівнює 0.
                               Ймов {аХ≤в} = F(b)-F(а);             (1.18)
                           Ймов {Х = а} =  lim  [F(b)-F(a)] = 0.     (1.19)
                                         b a
                            Поняття щільності розподілу
               Слід  відмітити,  що  використовуючи  формулу  розподілу,
            важко  робити  висновки  про  характер  розподілу  значення
            випадкової величини в околі тієї чи іншої точки. Для уникнення
            складності   вводять    поняття   цільності   розподілу    або

                                          28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33