Page 97 - 6783
P. 97
– політична організація (органи державної влади, партійні та
громадсько-політичні інститути, групи тиску тощо).
Політика як суспільне явище, як одна із сфер суспільного життя
активно взаємодіє з іншими, відчуваючи їхній вплив і зворотно
детермінуючи їхній розвиток. Так, практика показує, що
взаємовідносини між політикою й економікою будуються не на
односторонній залежності першої від останньої, а на їхній
взаємозалежності та взаємопов’язаності. Досвід країн колишнього
соціалістичного табору показав, що централізація влади, що призвела
до посилення авторитарних, навіть тоталітарних тенденцій, негативно
позначилась на розвитку економіки, довела останню до застою, навіть
колапсу. А в розвинених західних демократіях, навпаки, децентралізація
влади ініціює плюралістичну демократію, що сприяє економічному
зростанню.
У тісних взаємовідносинах перебуває політика і з соціальною
структурою, що визначає її суб’єкти, їхні інтереси, імпульси. Залежно
від соціальної структури формуються політичні сили і рухи, а
відповідно задаються спрямування політичних процесів.
Соціально-психологічні фактори позначаються на політичній
поведінці мас і окремих індивідів.
Демографічний склад населення визначає структуру суб’єктів
політичного процесу.
Вибір політичних інститутів, методів їхнього функціонування, їхніх
цілей значною мірою залежить від духовної культури, культурних
традицій народів, їхніх релігійних і філософських поглядів тощо.
Складним і суперечливим є зв’язок політики і моралі. Історичний
досвід свідчить про те, що політика ніколи не функціонувала в повній
гармонії з мораллю. Трагічна вітчизняна історія XX ст. показала різку
деформацію суспільної моралі, коли політика радянських можновладців
відхилялась від загальнолюдських цінностей у бік класових, групових,
коли нормою суспільного життя ставали доноси, наклепи на друзів,
родичів, нехтування людської гідності.
Поєднання політики з мораллю досягається консенсусом,
компромісами, цивілізованим ставленням до опозиції, запереченням
фанатичної жертовності.
Політика має будуватись як на моральних, так і на правових
нормах. Саме право визначає межі діяльності як опозиції, так і
правлячих кіл, забезпечує стабільність політичних режимів. «Політичні
97