Page 100 - 6783

Поділяють також суб’єктів політики за динамічними якостями на

консервативні суб’єкти (наприклад, церква, нація, держава, які
змінюються дуже повільно й неохоче) та ті, які схильні до гнучкого
реагування на ситуації (індивіди, виборці, масові рухи популістського

характеру тощо).
Включеність у політичний процес, вплив на прийняття і виконання
політико-управлінських рішень є далеко неоднаковою в окремих
індивідів та групових суб’єктів. З урахуванням цих відмінностей,

суб’єкти політики класифікують на такі групи:
– первинні (базові) або соціальні суб’єкти політики. Ними є
індивіди, різні соціальні групи, народ. Основні завдання первинних

суб’єктів політики полягають у визначенні власних інтересів,
формуванні громадсько-політичних структур та наданні їм підтримки
через різні форми політичної участі. Статус соціальних спільностей у

суспільній структурі виявляється у боротьбі за владу трансформовано,
через утворення політичних сил, до складу яких можуть входити
представники різних соціальних груп;

– вторинні (похідні від первинних) або інституціональні суб’єкти
політики. Їх репрезентують політичні інститути, що виступають
результатом свідомої цілеспрямованої діяльності людей – держава,
політичні партії, громадсько-політичні організації і рухи, органи

місцевого самоврядування, групи тиску тощо. Їм належить формування
цінностей та цілей, вироблення програм, участь у боротьбі за владу і
здійснення тиску на неї, реалізування влади;

– безпосередні суб’єкти політики – політичні лідери, владні
структури, керівні органи політичних організацій, політичні еліти –
спрямовують свої зусилля на прийняття політичних ухвал, консолідацію
суспільства, врегулювання конфліктів, організаційну діяльність тощо.

Класифікацію суб’єктів політики на соціальні, інституціональні та
функціональні (про останніх йшлося вище) здійснюють також за

ознакою характеру і місця, яке вони посідають у суспільній структурі.
Окремо варто сказати про соціальні суб’єкти політики,
репрезентовані, зокрема такими основними групами соціальних
спільностей, як: соціально-класові, етнічні, демографічні, професійні,

територіальні. Основною їх особливістю є те, що вони сформувалися в
процесі історичного розвитку об’єктивно, тобто незалежно від
свідомості і волі людей.

В основі вирізнення в соціальній структурі суспільства соціально-
класових спільностей людей лежать відмінності у ставленні великих

100