Page 92 - 6783
P. 92

Ю. С. Шемшученка, В. Д.  Бабкіна,  В.  П. Горбатенка.   2-е  вид.,  доп.  і

           перероб.  Київ, 2004.
           11.  Старосольський  В.  Кирило-Мефодіївське  Братство.    Молода
           Україна. 1900. Ч. 5.

           12. Франко І. Я. Поза межами можливого / Зібр. творів у 50 томах. Київ,
           1976. Т. 45.
           13. Франко І. Я Програма галицьких соціалістів. Там само.
           14. Франко І. Я Свобода і автономія . Там само.

             15. Франко І. Я. Суспільно-політичні погляди  М. Драгоманова . Там
           само.
             16. Шляхтун П. П. Політологія: історія та теорія : підруч. для студ.

           вищ. навч. закл.  Київ, 2015.




             ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. ІНСТИТУЦІАЛІЗОВАНІ
                                             ФОРМИ ПОЛІТИКИ

                                  4. ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
                                                          ПЛАН
                     4.1. Сутність, структура та функції політики. Зв’язок політики з
           іншими сферами суспільного життя.

                     4.2. Суб’єкти політики.
                     4.3. Політична стабільність та конфлікти.


                Політика,  політичне  життя  суспільства  –  одна  з  найширших
           категорій  політології.  Вона  визначає  галузі  всього  політичного,
           дозволяє  охопити  всі  елементи  політичної  сфери,  відобразити  їхні
           динамізм і активність.


                4.1. Термін «політика» походить від давньогрецького слова «polis»

           (місто-держава) та деяких його похідних  і пов’язується здебільшого із
           однойменною працею відомого давньогрецького мислителя Аристотеля,
           що  є  свідченням  досить  давнього  походження  цього  суспільного
           феномена.

                Щодо  періоду  виникнення  політики  як  виду  соціальної  діяльності
           виділяють  дві  точки  зору  –    марксистську  та  немарксистську.
           Представники  першої  позиції  появу  політики  пов’язують  лише  з

           класовим  розшаруванням  суспільства  і  виникненням  держави,  зміст  і
           спрямування  діяльності  якої  були  прерогативою  панівного  класу.

                                                               92
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97