Page 102 - 6783

рабовласницького, феодального і навіть капіталістичного суспільства. У

наш час родоплемінні відносини збереглись, зокрема, в багатьох країнах
Африки.
У поняття «нації» в науковій літературі та політичному вжитку

вкладають різний зміст. Спочатку латинське слово natio мало в
основному етнічне забарвлення і тлумачилось як «рід», «плем’я»,
«народ». Зокрема, у давнину це слово вживали для позначення
варварських племен римлянами як протиставлення власному народові.

Воно ґрунтувалось на спільності таких об’єднувальних людей етнічних
ознак як мова, культура, традиції, побут, звичаї, особливості свідомості
тощо. Незабаром виникає тенденція використовувати це слово як

самоназву політично активного населення країни – політичної еліти.
Усім іншим верствам у такому праві відмовляли, хоча при
протиставленні власного народу іншим усе населення розглядали як

єдину «націю». До остаточного закріплення цього відтінку значення
слова за сучасним йому тлумаченням спричинилася Французька
революція кінця XVIII ст. Тому уже модерна нація, нація в державно-

політичному значенні цього слова як сукупність усіх громадян держави,
незалежно від їхнього етнічного походження, культурно-мовних та
інших особливостей, як традиційно вважають, виникає в Європі в
період Великої французької буржуазної революції. Її характеризують

поняття «розподіл влади», «народний суверенітет», «громадянське
суспільство» тощо – ознаки, що свідчать про значне «умасштаблення»
нації, – не лише кількісне збільшення національної спільноти, але й

якісну зміну її внутрішньої структури завдяки демократизації та
покращанню комунікативності її членів, а також зростанню внутрішньої
згуртованості та «мобільності» самої спільноти.
Отже, націю можна розглядати як етнічну і як державно-політичну

спільність.
Модерні нації сформувалися в період виникнення капіталізму на

базі народностей.
Народність – це історично сформована мовна, територіальна,
економічна і культурна спільність людей, яка передує нації. Вона
характеризується тими самими ознаками, що й нація, але відрізняється

від неї рівнем економічного і соціального розвитку. На відміну від нації,
у народності немає промисловості і відповідно «свого» робітничого
класу. Для перетворення народності в націю важливо, щоб вона з

традиційно-аграрної стала аграрно-промисловою, урбанізованою. Крім

102