Page 51 - 6783

національної духовної культури загалом і процесу становлення

держано-політичних інститутів зокрема.

3.1. У ІХ–ХІІ ст. в Київській Русі відбулося формування

феодального суспільства, відповідно, стали розвиватися держава і
право, політичні погляди, література, філософія тощо.
У Київській ранньофеодальній монархії з кінця ІХ ст. до кінця Х ст.
йшов процес удосконалення апарату влади на шляхах збалансування

владних можливостей глави держави (князя) і колективного органу.
Князь не був єдиним носієм влади, поруч з ним діяли боярська дума
(рада «кращих людей» землі, котрі разом з князем вирішували важливі

питання верховного управління) і народні збори (віче), компетенція
якого була надзвичайно широкою: питання війни і миру, фінансів,
обговорення законів, право «ставити» князів на володіння і виганяти

тих, які не влаштовували громаду тощо.
Отже, верховна влада князя з самого початку її виникнення була
обмежена інститутом публічної влади. Із введенням християнства влада

князя визнавалась обмеженою тільки владою Бога.
У Х–ХІІІ ст. організація Київської держави, її влада й соціальна
структура зазнали великих змін. За Володимира Великого була
проведена адміністративна реформа, спрямована на ліквідування

племінного князювання і запровадження нового адміністративного
поділу країни на уділи (землі довкола найбільших міст). Очолювали
адміністративно-політичну владу сини великого князя або довірені

особи з великокнязівського оточення – посадники. Була проведена
судова реформа, в результаті чого розмежовано сфери юрисдикції між
князем, церквою та васалами. У першій половині ХІ ст. було створено
звід законів – «Руську правду» Ярослава Мудрого, що означало

вироблення власного права на Русі та його кодифікацію: були закріплені
права приватної власності в сім’ї (права мужа і права успадкування),

деталізовано норми карного і цивільного права. До появи цього
збірника кожен князь здійснював судочинство самостійно. У різних
землях по-різному могли розглядати одну й ту ж саму справу. З появою
«Руської правди» встановлювалася єдина система покарань за злочини,

незалежно від того, де людина здійснювала їх. Загалом введені
«Руської правдою» закони тривалий час регулювали суспільні
відносини в Київській Русі і, як вважають, де в чому були гуманніші,

ніж сучасне законодавство.

51