Page 48 - 6783

політичного життя, а також вивчають самі ці організації. Основним

поняттям цього напряму є «політичний інститут», під яким розуміють
установу, що має внутрішню організаційну структуру, підкоряється
певним правилам та нормам діяльності і створену для виконання певних

політичних функцій та завдань.
Системно-функціональні концепції політики (теоретики
М. Вебер, Г. Ласуелл (1902–1978), Т. Парсонс (1902–1979), Д. Істон
(нар.1917), М. Кроє (нар.1922), та інші) пов’язані із соціологічним та

інституційним напрямами. Політику і її інститути вивчають з точки зору
їхнього місця та значення, функцій у суспільстві. Так, наприклад, у
роботах Ласуелла приділяється значення ролі масових комунікацій у

функціонуванні політичної влади. Йому належить формулювання, що
стало класичним, згідно з яким акт комунікації розглядається мірилом
відповіді на запитання «хто-повідомляє, Що – по якому каналу - Кому-з

яким ефектом?». Д. Істону належать пріоритет у розробленні основ
теорії політичної системи суспільства, а Т. Паксонс обґрунтував ідею
про те, що політична система пов’язана з необхідністю досягнення

загальних цілей суспільної системи.
Концепції політичного плюралізму (представлені у працях
Е. Дюркгейма, М. Дюверже, Р. Даля, Р. Дафендорфа, та ін.) виходять з
того, що у сучасному суспільстві існують різноманітні суспільні групи,

інтереси яких не є антагоністичними, їх можна примирити. У цих умовах
держава виконує функцію узгодження інтересів різних груп, виступає як
нейтральний арбітр між конкуруючими політичними силами, щоб не

допустити переважання одних над іншими.
Сучасні основи теорії демократії – закладені французьким
мислителем Алексісем де Токвілем (1805–1859). Основний інтерес до неї
проявився після Другої світової війни, з того часу носить стійкий

характер. В її рамках склалися сучасні вчення про громадське
суспільство та правову державу, права і обов’язки людини.

Теорії бюрократії (розроблені М. Вебером, Р. Мертоном та ін)
досліджують функції, структуру бюрократичної організації, питання про
співвідношення бюрократії і демократії.
Концепції тоталітаризму (Х. Арендт, Ф. фон Хайєк, Х. Ортега-і-

Гасеї). Появу останнього пов’язують з антиліберальними політичними
течіями, що відкидають цінність людини і розглядають її як момент
колективної мети.

Теорії міжнародних відносин представлені працями Р. Арона,
К. Райта, Д. Розенау, М. Катлана та ін.

48