Page 45 - 6783

них належали: рівень соціального розвитку (виявлення внутрішніх

протиріч капіталізму), стан класової боротьби трудівників (робітничий
клас став на шлях загальнонаціональної боротьби за свої права проти
буржуазії) і досягнення світової суспільної думки.

Марксизм (теоретики К. Маркс і Ф. Енгельс) виник на основі
критичного переосмислення ідей утопістів-соціалістів (Т. Мора,
Т. Кампанелли, Ж. Мельє, Г. де Маблі, Мореллі, Г. Бабефа та інших).
Останні у приватній власності вбачали джерело усіх бід цивілізації,

рішуче засуджували феодалізм, політичний абсолютизм і релігію,
передбачали тотальну регламентацію державою усіх сфер суспільного та
особистого життя індивідів, недооцінювали права та свободи людини,

розробляли проекти комуністичного суспільною устрою, заснованого на
спільній власності на засоби виробництва. Тільки Фур’є, Сен-Сімон та
Р. Оуен заперечували революційні методи боротьби за встановлення

нового суспільства, надаючи перевагу шляху реформ. Це були
представники критично-утопічного соціалізму, ідеї яких розвивались на
тлі не реалізації на практиці ідей свободи, рівності, братерства,

проголошених Великою французькою революцією. На противагу
капіталізму соціаліст-утопісти розробляли проекти суспільства, яке, на
їхню думку, не знатиме експлуатування і гноблення та забезпечить
кожній людині гідне існування.

Марксизм виходив з ідеї вільного всебічного розвитку особи,
ліквідації її відчуження від суспільства. Гуманізм розглядали як синонім
звільнення і саморозвитку особи в процесі соціальної творчості.

У марксистській теорії знаходились положення про спосіб
виробництва як основи суспільного розвитку; вчення про базис
(економічний лад суспільства) і його політико-правову надбудову;
комплекс ідей про роль класів та класової боротьби в суспільному

розвитку; постулати про необхідність соціалістичної революції і
встановлення диктатури пролетаріату як вищої форми демократії; ідеї

про тотальне усуспільнення засобів виробництва, централізоване
планове ведення господарства і усунення ринкових відносин,
заперечення соціального, ідеологічного, політичного плюралізму,
парламентаризму та доцільності поділу влади.

У марксизмі поєднані дві тенденції: загальногуманістична, що
передбачає відстоювання і визнання загальнолюдських інтересів, і
тенденція, яка виходить із пріоритету класових інтересів над

загальнолюдськими. К. Маркс вважав, що пролетаріат як передовий клас
виражає загальнолюдські інтереси.

45