Page 38 - 6783

необхідно ліквідувати приватну власність. Вимагаючи ліквідувати поділ

на бідних і багатих, висуваючи утопічну егалітарну ідею про відносно
рівномірний розподіл приватної власності, мислитель не вимагав її
ліквідувати. Він виступав лише проти різкої майнової нерівності і бачив

одне із завдань справедливого законодавства у виданні законів проти
розкоші, оскільки виходив з того, що надмірна майнова нерівність може
звести політичні права і свободи нанівець. У праці «Про суспільний
договір» Руссо зазначив, що єдиною корективою до існуючої соціальної

нерівності (нерівності майнової та обов’язків) можуть бути тільки
свобода та безумовна рівність юридичних прав.
Революційним духом перейняте вчення Руссо про суспільний

договір. Оскільки держава виникла в результаті договору, то люди
мають право розірвати останній у разі зловживання владою і створити
такий демократичний устрій, який би відповідав вимогам суспільного

договору, і за якого люди зберігали б свою свободу. Отже, Руссо
визнавав невідчужуване право народу на спротив тиранам.
У кінці ХVІІІ ст. склались умови для практичного реалізування

ідей французьких політичних мислителів. Першою такою спробою стала
американська війни за незалежність (1775–1783) від англійського
протекторату. Це була буржуазно-демократична, антиколоніальна
революція, громадянська війна. Її рушійні сили – фермери та робітники

– виступали як за незалежність країни, так і за соціально-економічні
перетворення, політичні права і свободи.
Політична ідеологія цього революційного процесу викладена в

Декларації незалежності США (автор Т. Джефферсон), яку К. Маркс
назвав першою декларацією прав людини: природні права всіх людей на
життя, свободу, безпеку і щастя, суверенітет народу, його право на
повстання проти уряду, що порушує природні права людини. Вперше в

історії ці положення політичної теорії лягли в основу державної
політики. Другою спробою реалування цих політичних ідей стала

Велика Французька революція (1789–1794). Проте Франція кінці ХVІІІ
ст. виявилась неготовою повністю втілити великі політичні ідеї століття.
Останні спричинили великий вплив на майбутній розвиток Європи і
цілого світу.

У період американської війни за незалежність виділяється плеяда
видатних політичних мислителів, які по-різному підходили до даних
політичних принципів: для Т. Пейна і Т. Джефферсона був характерний

більш радикальний підхід, для Л. Гамільтона і Ф. Джея – більш
помірний. Надалі між радикалами і прибічниками помірних поглядів

38