Page 35 - 6783

раціональні думки, які надалі було теоретично доопрацьовано і

практично реалізовано: про необхідність розмежування властей та
статус конституційної монархії.
Основою міжнародного права, за Ф. Беконом, виступає сила. Він

проповідував у відносинах між державами стан «війни всіх проти всіх».
Проте мислитель не вважав правові норми порожніми словами, що
прикривають панування сили. Погляди філософа на силу як останню й
остаточну підвалину права (коли всі можливості вичерпані) були досить

глибокими і пізніше лягли в основу як концептуальних, так і практичних
правових дій у міжнародних відносинах (рішення ООН 1991 р. щодо
повернення Кувейтові суверенітету; бомбардування натівськими

військами Сербії 1998 р. та ін.).
Складні перипетії англійської революції завершились у 1688 р.
державним переворотом, що назавжди покінчив з абсолютизмом в

Англії. У цей час виходить праця Дж. Локка (1632–1704) «Два трактати
про державне правління», в якій відображене нове розуміння
природного права і суспільного договору. У природному стані, вважає

Дж. Локк, не було «війни всіх проти всіх», люди були вільні і рівні, але
не було органу для вирішення суперечок між ними, для покарання
порушників природних законів. Для забезпечення своїх прав люди
домовились утворити державу, точно визначивши той обсяг

повноважень, який вони їй передають (право на вироблення та
реалізацію законів), зберігаючи при цьому невід'ємні права на життя, на
володіння майном, свободу і рівності. Про якусь повну, тотальну

відмову індивідів від усіх своїх природних прав на користь держави (що
має місце у вченні Т. Гоббса) у Дж. Локка немає і мови. Зазначені
природні права – невідчужувані цінності – це кінцеві кордони влади і дій
держави, переступати які їй заборонено.

Політичний реалізм Дж. Локка виявився також і у виборі ним
засобів, покликаних сприяти здійсненню основної мети політичної

спільності – щоб усі могли забезпечувати, зберігати і реалізовувати свої
громадянські інтереси. Цими засобами у мислителя стали законність,
розподіл влади, оптимальна для нації форми правління, право народу на
повстання у зв’язку із зловживанням владою. Дж. Локк обґрунтував

принцип верховенства закону, виділивши такі його основні
характеристики як стабільність і тривалість. Владні повноваження
держави він бачив чітко розподіленими: законодавча влада має

належати парламенту, виконавча – монархові і кабінету міністрів
(судова входить у виконавчу), союзна (федеративна) влада також

35