Page 32 - 6783

революційного перетворення держави, набули згодом універсального

значення під назвою макіавеллізму, начебто як відчудились від свого
творця. Відповідним чином препароване вчення Н. Макіавеллі піднімали
на щит у період фашистських режимів, у часи культу особи в

колишньому СРСР.
Н. Макіавеллі фактично вперше сформулював ідеологію
централізованої монархічної влади і в знаменитій книзі «Володар» дав
самодержавцям рекомендації щодо завоювання та утримання влади. Він

закликав до дії, творчості, свободи, до відродження. Це була революція в
політичному мисленні, яка проклала шлях від середньовіччя до Нового
часу, нового періоду історії.

Загалом потрібно зазначити, що якщо політична думка
середньовіччя знаходилась, розвивалась головним чином в рамках
«прокрустового ложа» теологічних уявлень про світ, то епоха

Відродження спрямувала її в реальну політичну дійсність, до світського
розуміння держави, влади, основними цінностями яких є свобода
совісті, думки, наголосила на вірі не в Бога, а в особисті творчі сили

людини.

2.4. Початком Нового часу традиційно вважають англійську
революцію середини ХVІІ століття. Вона розподілила англійське

суспільство на прибічників короля і прибічників парламенту.
Прибічники короля відстоювали традиційні концепції Божого
виникнення монархічної влади. У рамках же нового буржуазного

світогляду місце догми, Божого права посіло право людини, місце
церкви посіла держава.
Вихідною для буржуазної політико-правової свідомості ХVІІ–
ХVІІІ ст. стала ідея природних прав людини. Сама собою така ідея в цей

час не могла, звичайно, претендувати на новизну, оскільки положення
про природні права, природну рівність людей висловлювались ще

мислителями античності та середньовіччя (Мо Цзи, грецькі софісти,
Ф. Аквінський, інші). Але в період Нового часу якісно новим було
тлумачення конкретного змісту цієї ідеї. Тепер у природних правах
бачили продиктовані Розумом, від природи дані людям властивості.

Природне право притаманне всім людям, воно вічне та незмінне, не
залежить від держави і позитивного права, історично передує їм. Згідно з
теорією природного права природними і невідчужуваними правами

називались, зокрема, такі як: право на свободу, рівність, власність.

32