Page 290 - 6783
P. 290
мова йде про нову прогресивну модель розвитку, що ґрунтується на
економічнішому використанні ресурсів та задоволенні нематеріальних
потреб людини.
Програми сучасних соціал-демократичних партій наголошують
на поєднанні приватнокапіталістичних ринкових принципів економіки і
державного регулювання (кейнсіанський підхід), соціальній допомозі
незаможним прошаркам суспільства, високому рівні зайнятості.
Соціал-демократія була й залишається однією з найважливіших
ідейно-політичних течій. Партії соціал-демократичного спрямування
існують сьогодні і в Україні. До них належать соціал-демократична
партія України (об’єднана) (СДПУ(о), Соціал-демократична партія
України (СДПУ), Українська соціал-демократична партія (УСДП),
Партія праці (ПП), інші. Вони висловлюють свою прихильність до
цінностей демократичного соціалізму, є прибічниками багатоукладної
соціально орієнтованої ринкової економіки, сталої соціальної політики
держави, соціальної справедливості, солідарності, багатопартійності,
політичного плюралізму тощо.
Із зазначеного вище випливає, що обидва рухи – комуністичний
та соціал-демократичний – загалом відрізняються один від одного не за
своїми уявленнями про суспільний ідеал (бачили суспільство більш
справедливим і солідарним, з покращенням життя трудящих мас), а за
способами його реалізації: перший тяжів до соціальної революції та
безпосереднього переходу до соціалізму, другий – до соціальних
реформ та поступового руху до нового суспільства. У цьому і полягає
суть основної альтернативи, що склалась у світовому робітничому русі
ще на рубежі двох останніх століть.
12.2. Політичний екстремізм являє собою складне соціально-
політичне та ідейно-психологічне явище, яке найчастіше виникає в
середовищі тих соціальних верств, значення економічних і політичних
функцій яких у суспільстві спадає, і вони відчувають загрозу своєму
соціальному статусу. Такі зміни соціально-економічного становища
можуть спричинити поширення переконань, які заперечують увесь
наявний суспільний порядок, домінуючу систему цінностей,
породжувати настрої радикалізму і спрямованої проти всіх групової
агресії. Загалом екстремізмом у політиці називають приверненість до
крайніх поглядів і методів політичної діяльності. Екстремізм
відрізняється від інших ідейно-політичних течій тим, що не
зупиняється перед застосуванням для досягнення політичних цілей
290