Page 295 - 6783

Отже, в даному питанні було коротко охарактеризовано основні

різновиди політичного екстремізму.

12.3. Будь-яка ідеологія прагне спричинити найбільший вплив на

маси, і тому різні ідеології стикаються в боротьбі за масову підтримку,
конкурують між собою, намагаються відтиснути одна одну на узбіччя
суспільного життя. Проте взаємовідносини різних ідеологій неможливо
звести тільки до боротьби. Між ними проходить ніби постійна дискусія

з приводу тих чи інших суспільних проблем, в якій відбувається і їхній
взаємовплив, взаємозабезпечення. Розгляд еволюції основних доктрин
дає можливість зробити висновок про їхнє взаємозближення щодо

розуміння закономірностей суспільного розвитку, принципів і форм
організації суспільного життя, місця та ролі держави в суспільстві,
відносин між особою, суспільством і державою.

Так, наприклад, у ХХ ст. відбулось істотне зближення
лібералізму й соціал-демократії. Ліберали визнали необхідність
втручання держави в економічну та соціальну сфери. До їхньої системи

цінностей увійшли соціал-демократичні ідеї соціальної захищеності і
справедливості, які передбачають перерозподіл доходів від багатих, на
користь незаможних (неолібералізм). Отже, ліберали визнали, що
держава повинна бути не лише правовою, а й соціальною – дбати про

добробут усіх громадян.
Щодо взаємовідносин соціал-демократів, лібералів та
консерваторів, то потрібно підкреслити, що із соціалістичної ідеології

соціал-демократів поступово зникали твердження про неприйнятність
приватної власності і ринкової конкуренції, що зближує її з
лібералізмом та консерватизмом. Стосовно сучасного консерватизму,
то він зблизився з класичним лібералізмом як реакція на неолібералізм,

тобто зміщення лібералізму в бік соціалізму. Тому неоконсерватори
прагнуть зберегти в економіці позиції класичного лібералізму.

Виступаючи проти соціалізму й комунізму, консерватори все ж таки
змушені зважати на об’єктивну тенденцію до соціалізації, вносити
корективи у здійснювану ними соціальну політику.
Сучасні комуністи відмовились від насильницького захоплення

влади, визнали допустимість у суспільстві приватної власності,
ринкових відносин.
Фашизм та анархізм також не є випадковими доктринами. Адже

анархізм є крайньою формою протесту проти насильницької,
примусової ролі держави. Концепції правової держави і громадянського

295