Page 294 - 6783

комун, які ґрунтуватимуться на комуністичних засадах виробництва й

розподілу.
Анархо-синдикалізм (від франц. syndicat – профспілка) ставить
за мету знищення капіталістичного ладу за допомогою революційної

боротьби профспілок. У соціалістичному ладі профспілки замінять
державу, утвердиться прямий обмін між вільними виробниками,
конфедерація профспілок через мережу профспілкових організацій та
об’єднань управлятиме суспільством. Ідеї цього різновиду анархізму

набули поширення в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. головним
чином у Франції, Італії та Іспанії. У 90-х роках ХХ ст. анархізм
активізувався в деяких країнах на теренах колишнього СРСР, зокрема в

Україні та Росії.
Троцькізм – ідейно-політична доктрина, названа іменем її
головного теоретика Троцького Л. Д. (1879–1940). Троцькізм виник на

початку ХХ ст. в російському робітничому русі як критика ленінської
концепції революції і пролетарської держави. Основу ідеології та
практики троцькізму складає ідея перманентної революції, тобто ідея

про те, що соціалістична революція з однієї країни має бути
експортована в інші країни, що й призведе до початку світової
революції. Перемога революції в окремій країні неможлива, бо
революція спричинить інтервенцію капіталістичних країн. Теорія

перманентної революції Л. Троцького суперечила теорії революції
В.Леніна, який обґрунтував можливість перемоги її спочатку в одній
окремо взятій країні.

Л. Троцький мав свої погляди і на роль політичної партії в
побудові соціалізму, принципи його організації. Партійне керівництво
він мислив як диктатуру побудованого за зразком військового
керівництва партійного апарату, який підкорює собі все суспільство на

казармових принципах. Економіка є повністю одержавленою,
управляється державою на командних засадах. Робітничий клас, інші

класи і верстви трудівників виступають суб’єктами виробництва, а не
володіння й господарювання.
У діяльності неотроцькістських об’єднань наголос уже робиться
не на одномоментному характері перманентної революції, а на її

багатоетапності. Розпад світової системи соціалізму неотроцькісти
сприймають як підтвердження основної тези теорії перманентної
революції про можливість побудови соціалізму лише у всесвітньому

масштабі. Як і раніше, вони виступають проти капіталізму і
«міжнародного імперіалізму».

294