Page 288 - 6783

економічних і політичних видів нерівності між чоловіком та жінкою,

соціальними групами, між містом і селом, між регіонами та етнічними
спільнотами.
Міжнародна демократія передбачає: досягнення такого

світопорядку, за якого всі народи Землі житимуть в мирі та безпеці,
вирішуватимуть свої проблеми не збройною боротьбою, а шляхом
добровільної співпраці із забезпечення умов життя людини. Важливими
передумовами такого світопорядку соціал-демократи вважають

ліквідацію будь-якої нерівності між народами, справедливий
перерозподіл світового багатства, дотримання національного
суверенітету і права на національне самовизначення, вирішення

конфліктів шляхом переговорів, створення системи колективної
безпеки.
Перші соціал-демократичні уряди прийшли до влади в Данії – у

1929 р., у Швеції та Норвегії – у 1932 р. Саме соціал-демократи
спрямовували повоєнний розвиток більшості європейських країн до
70-х років. Втілюючи в життя програму демократичного соціалізму,

вони зробили вагомий внесок у створення системи соціального захисту
населення. Саме тому поняття «держава загального добробуту» і
«соціал-демократія» сприймаються сьогодні як синоніми.
Однак незаперечним є й те, що наслідками здійснюваного соціал-

демократами курсу на націоналізацію, перерозподіл доходів через
високі податки на прибуток, створення широкої системи соціальних
виплат були певні прорахунки моделі соціальної держави, зокрема:

прагнення до соціальної справедливості часто призводили до
насильницької зрівнялівки; зусилля і відповідальність людей не були
адекватно заохочені; зростали витрати на соціальні потреби, тим часом
як податки, необхідні для їхнього фінансування, все менше впливали на

конкурентоспроможність, рівень зайнятості і життєві стандарти;
порушилася рівновага між особистими і колективними інтересами на

користь останніх; такі цінності як власні досягнення і успіхи, дух
підприємництва, особиста відповідальність були цілком підпорядковані
системі загального соціального забезпечення; права стали головнішими
за обов’язки, в результаті чого зникло почуття спільності і

відповідальності перед оточенням, зростала злочинність, більшало
асоціальних виявів; недооцінювалась роль підприємництва у вирішенні
соціальних проблем: створенні робочих місць, зниженні рівня

безробіття.

288