Page 293 - 6783

Анархізм (від грец. аnarchia – безвладдя) – це ідейно-політична

течія, що проголошує своєю метою знищення держави й заміну будь-
яких форм примусової влади вільною і добровільною асоціацією
громадян.

Як політична течія анархізм склався в 40–70-х р.р. ХІХ ст. в
Західній Європі. Він не є цілісною ідейно-політичною течією. Залежно
від пропонованих різних шляхів досягнення цілей у ньому розрізняють
три основні напрями: анархо-індивідуалізм, анархо-комунізм та анархо-

синдикалізм.
Анархо-індивідуалізм (Макс Штірнер) виходить з ідеї
абсолютної свободи індивіда, який у своїх бажаннях та діях не має бути

пов’язаним ні релігійними, ні моральними нормами, ні правовими.
Соціальна організація суспільства зводиться до бездержавної спілки
егоїстів, метою якої було б налагодження обміну товарами між

незалежними виробниками на основі взаємної поваги.
Ідея вільного обміну знайшла своє обґрунтування і в працях
французького філософа та економіста П. Прудона (1809–1865) і лягла в

основу анархо-мютюалізму (від франц. mutual – взаємний). Останній
обґрунтував тезу про те, що кожний індивід має володіти засобами
виробництва, але при цьому жити тільки завдяки власній праці, не
експлуатуючи інших. Організація еквівалентного безгрошового обміну

товарами між членами суспільства означала б повну незалежність
індивіда від держави, робила б останню непотрібною. Анархо-
мютюалізм заперечував революційне насильство як засіб перебудови

суспільства, вважав, що робітничий клас має стати на шлях взаємної
угоди з буржуазією.
У міру загострення класової боротьби, поширення революційних

настроїв з 60-х рр. ХІХ ст. це вчення було вичинене анархо-
комунізмом, найвідомішими теоретиками якого були російські
революціонери М. Бакунін (1814–1876) і П. О. Кропоткін (1842–1921).

М. Бакунін виступав за революційне знищення держави, проти
марксистського вчення про диктатуру пролетаріату, оскільки весь
робітничий клас одночасно диктатором бути не може, а також проти
«народної держави» марксистів.

П. Кропоткін, виходячи з ідеї природного прагнення людей до
співпраці, а не до боротьби одних з одними, виступав за революційне
знищення всього того, а саме приватної власності й держави, що

роз’єднує людей, і пропонував натомість перехід до федерації вільних

293