Page 279 - 6783

– визнання невідчужуваних прав людини та життя, свободу,

власність. Тут важливо зауважити, що свобода в розумінні
лібералів носить здебільшого негативний характер, оскільки
розуміється перш за все як свобода від зовнішнього примусу держави,

суспільства. Свобода є індивідуалістичною, тобто ліберали виходять не
із суспільства, а з особи, для них особа завжди вища від будь-якої групи.
І на першому місці для лібералів перебуває свобода економічна, свобода
підприємницька;

– створення держави на основі загального консенсусу задля
збереження й захисту природних прав людини, тобто договірний
характер відносин між індивідом та державою;

– обмеження обсягу й сфер діяльності держави.
Для лібералів держава має виступати лише в ролі «нічного
сторожа», вона практично не має втручатись в економічне та соціальне

життя. Обов’язки держави полягають лише в тому, щоб підтримувати
елементарний порядок і створювати умови для вільної економічної
діяльності, захищати країну від зовнішньої небезпеки;

– захищеність від державного втручання в особисте життя людини і
свобода її дій у рамках закону в усіх сферах суспільного життя;
– утвердження вищих істин розуму як орієнтирів у виборі між
добром і злом, порядком та анархією.

В останній третині ХІХ ст. почав складатися новий тип
лібералізму – неолібералізм або «соціальний» лібералізм (Дж. Гобсон,
Т. Грін, Ф. Науман інші). Він сформувався як відображення розвитку

суспільства від вільного підприємництва до державно-
монополістичного регулювання економіки, інституалізації нових форм
державного втручання в суспільне життя, до необхідності розробки
загальної стратегії економічного розвитку і здійснення заходів щодо її

реалізації, виходить із необхідності партнерства між урядом, бізнесом і
працею на всіх рівнях господарського механізму, із необхідності

соціального захисту громадян, особливо тих груп населення, які
відчувають найбільші труднощі.
Під назвою «кейнсіанство» (від імені англійського економіста
Дж. Кейнса) поступово утвердилася відповідна система економічних

поглядів, що передбачала посилення економічної та соціальної ролі
держави. Архаїчні принципи вільного ринку і вільної конкуренції, на
думку прихильників цієї системи, обертаються злиднями та безправ'ям

одних задля процвітання та панування інших. Реалізація кейнсіанських
принципів покликана пом'якшити, попередити економічні кризи, або

279