Page 278 - 6783
P. 278

12.1.  Політична  ідеологія  реалізується  в  конкретних  політико-

           ідеологічних  доктринах,  які  виправдовують  прагнення  тієї  чи  іншої
           групи осіб до влади (або її використання) і намагаються відповідно до
           цих цілей підпорядкувати громадську думку власним ідеалам. Кожна з

           політичних доктрин містить в собі певні  політичні цінності й орієнтири
           щодо  оптимізування  різних  сфер  суспільного  життя,  намагається
           проаналізувати свої цілі та ідеали, прагне цілеспрямованих дій громадян
           щодо виконання поставлених  нею завдань.

                  Відмінності  між  різними  типами  політико-ідеологічних  доктрин
           стосуються  організації  економічної  та  інших  сфер  суспільного  життя,
           місця  і  ролі  держави  в  суспільстві,  взаємодії  особи,  суспільства  й

           держави,  шляхів  та  засобів  суспільних  перетворень  і  досягнення
           політичних  цілей  тощо.  Відповідно  до  цих  відмінностей  можна
           виокремити  чотири  основні  ідейно-політичні  доктрини:  лібералізм,

           консерватизм,  комунізм  і  соціал-демократизм.  Вони  виникли  не
           одночасно  і  чітко  орієнтовані  на  обґрунтування  інтересів  певних
           суспільних класів.

                  Всі  політико-ідеологічні  доктрини  належить  оцінювати  з  позицій
           загальнолюдських  цінностей,  демократії,  гуманізму.  Тільки  політична
           практика може дати відповідь на те, яка з них життєздатна і відповідає
           потребам людського прогресу.

                  Лібералізм  (від  лат.  liberalis  –  вільний)  зародився  як  ідеологія
           буржуазії  у  ХVII  ст.  і  остаточно  оформився  як  ідейно-політична
           доктрина        до      середини         ХІХ       ст.    Він      об'єднує        прибічників

           парламентського  ладу  і  максимально  можливої  свободи  людини  в
           економічній,  політичній,  інших  сферах.  Коріння  ідеології  лібералізму
           пов'язане  з  іменами  Дж.  Локка,  Ш.-Л.  Монтеск’є,  І.  Канта,  інших
           мислителів.

                    Американський вчений Г. Ласкі передумови лібералізму вбачає в
           соціальних та ідейних течіях епохи Відродження, Реформації, Великих

           географічних відкриттів, що були пов'язані з секуляризацією мислення,
           зміною  релігійних  догматів  на  етику  індивідуалізму.  Доктрина
           лібералізму,  за  словами  Г.  Ласкі,  була  побічним  продуктом  зусиль
           середнього класу завоювати собі місце під сонцем.

                  Ідейно-моральне  ядро  класичного  лібералізму  утворюють  такі
           положення:
                –  абсолютна  цінність  людської  особистості  та  рівність  від

           народження усіх людей;
                – автономія індивідуальної волі;

                                                          278
   273   274   275   276   277   278   279   280   281   282   283