Page 276 - 6783

підтримується авторитет політичних діячів чи партій, особливо тих, які

перебувають при владі. Міф часто слугує джерелом життєвості
авторитарної чи тоталітарної влади, дозволяючи політикам за своїм
бажанням маніпулювати масами, виступаючи при цьому одним із

найбільш «брудних» засобів політики.
Отже, ідеології, зі всіма їхніми недоліками та вадами,
залишаються, як і раніше, потрібними сучасному світу. Вони виконують
низку функцій, найважливішими серед яких можна назвати:

– пояснення суспільно-політичної реальності, цілісної орієнтації
людини у суспільстві;
– обґрунтування та виправдання певної лінії політичної дії, що

відповідає інтересам тих чи інших соціальних спільностей;
– інтегруючу та мобілізуючу, спрямовану на згуртування певних
соціальних груп;

– програмно-цільову (ідеології відображені в програмах діяльності,
політичних платформах партій, які прагнуть до влади для реалізації
інтересів певних соціальних спільностей).

Приверненість людей до тієї чи іншої ідеології не може бути до
кінця пояснена тільки раціональними доведеннями. Тут завжди наявний
елемент віри, емоційного вибору, навіть підсвідомих орієнтацій.
Ідеології засвоюються і закріплюються не тому, що їхня істинність була

якимось чином доведена, а тому, що вони відповідають інтересам
певних соціальних груп, іншими словами, в них вірять не тому, що вони
безумовно переконливі, а тому, що в них хочуть вірити.

Підводячи підсумки з цієї теми лекції зазначимо, що в ній ми
з’ясували смислове навантаження таких основних понять, як
«політична свідомість» та «політична ідеологія».

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягає відмінність буденного (емпіричного) рівня
політичної свідомості від її теоретичного рівня?

2. У чому особливість ідеології як форми політичної свідомості?
3. Як співвідносяться ідеологія та наука як форми суспільної
свідомості?

4. У чому суть концепцій “деідеологізації» та “реідеологізації»
суспільного життя?

276