Page 251 - 6783
P. 251

– виключає спонтанність формування;

                –  основним  критерієм  добору  є  відданість  вождеві,  партії  тощо  з
           урахуванням особистих якостей;
                – спосіб добору – кадрова політика партії та влади;

                – закрита для вивчення, байдужа до громадської думки.
                Залежно від масштабів діяльності  політичні еліти поділяються на
           загальнонаціональну й регіональні.
                Якісний  стан  політичної  еліти  значною  мірою  залежить  від

           особливостей  її  формування  і  відтворення.  У  сучасній  політології
           виокремлюють  дві  основних  системи  відбору  політичних  еліт:
           антрепренерська  і  система  гільдій.  Розрізняються  вони  залежно  від

           того,хто, як і з кого здійснює відбір, якими є порядок і критерії відбору,
           наскільки широке коло електорату, та якими мотивами він керується під
           час відбору.

                  Антрепренерська система (від франц. entrepreneur - підприємець)
           відбору  еліт  характеризується  відкритістю,  широкими  можливостями
           для  представників  будь-яких  суспільних  груп  претендувати  на  керівні

           посади.  Відбір  здійснюється  на  конкурентній  основі  за  невеликої
           кількості формальних вимог широким колом електорату, яким можуть
           виступати  всі  виборці  країни.  Першорядне  значення  у  відборі
           відіграють  особистісні  якості  кандидата,  особливо  його  індивідуальна

           активність,  уміння  знайти  підтримку  широкої  аудиторії.  Основним
           засобом відбору до еліти є вибори.
                  Система гільдій (від нім. gilde – корпорація, об’єднання) багато в

           чому протилежна антрепренерській. Вона характеризується закритістю,
           відбором  претендентів  на  більш  високі  посади  головним  чином  із
           нижчих прошарів самої еліти. Відбір здійснюється на основі численних
           формальних вимог невеликим і відносно закритим колом електорату, до

           якого  входять,  як  правило,  лише  члени  вищого  керівного  органу  чи
           навіть  один  перший  керівник.  Окрім  формальних  вимог  (освіта,  вік,

           стаж  роботи  тощо),  особливу  увагу  при  призначенні  на  посаду
           звертають  на  партійність  та  особисту  відданість  вищому  керівництву.
           Головним засобом відбору до еліти є призначення.
                  Обидві системи відбору еліт в чистому вигляді трапляються досить

           рідко.  Загалом  антрепренерська  система  переважає    в  демократичних
           державах, а система гільдій – за авторитарних і тоталітарних політичних
           режимів.  Кожна  з  них  має  свої  переваги  й  недоліки.  Так,

           антрепренерська  система  добре  пристосована  до  динамізму  сучасного
           життя,  вона  більш  відкрита  для  молодих  лідерів  і  сприятлива  для

                                                          251
   246   247   248   249   250   251   252   253   254   255   256