Page 250 - 6783
P. 250

на  землю,  військова  доблесть  тощо  (відповідно  виділяють      родову

           знать,  земельну  аристократію,  воєнну  еліту  тощо).  Влада  ж  сучасних
           еліт  базується  на  сучасних  цінностях  (капітал,  освіченість,  професійні
           досягнення тощо), відповідно до чого до них зараховують підприємців,

           освічених        політичних          лідерів,      представників           науково-технічної
           інтелігенції  тощо,  але  не  всіх,  а  лише  тих,  хто  безпосередньо  чи
           опосередковано  займає  владні  позиції  або  має  можливість  істотно
           впливати на прийняття політичних рішень.

                  Близьким до цієї типології є поділ еліт залежно від основи їхнього
           формування  на  еліту  крові  (характерна  для  доіндустріального

           суспільства),  еліту  власності  (для  індустріального  суспільства)  та
           еліту        інтелектуальної               продуктивності               (для        суспільства
           постіндустріального)  (за К. Мангеймом).
                  Сучасні  еліти  за  обсягом  владних  повноважень  поділяються  на

           вищі, середні та адміністративні, хоча чітких критеріїв такого поділу
           немає. Вважають, що до вищої еліти належать ті, хто приймає найбільш
           значущі  для  всього  суспільства  політичні  рішення:  глава  держави,

           голова парламенту, прем’єр-міністр, голова Верховного суду, а також ті,
           хто обіймає високі посади в усіх трьох гілках державної влади. Середня
           політична  еліта  формується  з  великої  кількості  виборних  посадових
           осіб:  члени  парламенту,  губернатори,  мери  міст,  лідери  політичних

           партій  тощо.  Адміністративну  еліту  складає  вищий  прошарок
           державних  службовців  (чиновників),  які  займають  вищі  позиції  в
           міністерствах,  департаментах,  комітетах  та  інших  органах  державного

           управління. На посади їх не обирають, а призначають.
                  За  способом  формування  розрізняють  відкриту  й  закриту
           політичні  еліти.  Відкрита  еліта  (істеблішмент)  характерна  головним
           чином  для  демократичних  політичних  режимів.  Основними  її

           характеристиками можна назвати:
                –  за  формування  еліти  допускається  спонтанний  приплив  нових

           членів,  при  цьому  піддається  остракізмові  порушення  встановлених
           правил;
                –   вирішальним критерієм добору еліти є особисті якості, досягнення
           у сфері діяльності претендента, значна популярність;

                –   спосіб підбору – конкурсний;
                –     основними           посадовими           вимогами           є     компетентність,
           професіоналізм, ініціативність;

                – вивчається громадською думкою, є чутливою до її оцінок.
                 Закрита політична еліта (номенклатура) має такі ознаки:

                                                          250
   245   246   247   248   249   250   251   252   253   254   255