Page 247 - 6783

американський вчений Ф. Хантер назвав концепції еліт, сформовані

включно з початком ХХ ст.
Як альтернатива «макіавеллізмові» в сучасній політичній науці
поширені різноманітні концепції, так чи інакше пов’язані з двома

зазначеними вище підходами. Назвемо їх та основні теоретичні
положення: ціннісні концепції еліт, теорії демократичного елітизму,
концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції.
Спільні настанови ціннісних концепцій: еліт – найцінніший

елемент суспільства, наділений високими здібностями в найважливіших
для держави сферах діяльності; панівне становище еліти відповідає
інтересам усього населення; формування еліти є наслідком природного

добору суспільством найцінніших своїх представників; елітарність –
закономірний наслідок рівності можливостей, вона не суперечить
сучасній представницькій демократії.

Теорії демократичного елітизму (Й. Шумпетер, Т. Дай,
Х.Зайглер, інші) виходять з того, що керівна група не лише наділена
певними якостями, але й здатна виконувати функцію захисту

демократичних цінностей (свободи особистості, слова, друку,
політичної конкуренції тощо); на її плечах лежить справа виживання
демократії; еліта має правити мудро, щоб влада народу вижила.
Концепції плюралізму (множинності) еліт передбачають

визнання наявності одночасно багатьох еліт, вплив яких обмежений
певними сферами діяльності; перебування еліт під постійним впливом
мас; наявність демократичної конкуренції еліт; мінливість та нестійкість

відносин влади і як наслідок – відсутність стійких позицій панівного
класу; умовність відмінностей між елітою та масою з огляду на широкі
можливості доступу до лідерства.
Ліволіберальні концепції еліт (Ч. Р. Міллс) базуються на критиці

елітарності суспільства з демократичних позицій; визнанні глибоких
відмінностей між елітою і масою, складності структури панівної еліти,

що ґрунтується, зокрема, на близькості соціального статусу, освітньо-
культурного рівня, стилю життя, особистих зв’язках тощо.
Марксистсько-ленінське вчення, хоча і заперечує правомірність
самого поняття політичної еліти, стверджуючи про політичне панування

економічно домінуючого класу, опосередковано все ж містить своєрідну
концепцію політичної еліти, яка в політології дістала назву
партократичної. Йдеться про авангардну партію робітничого класу, що

виступає носієм революційної – комуністичної ідеології, покликаної
очолити робітничий клас у його боротьбі за перемогу соціалістичної

247