Page 245 - 6783

Висока суспільна значущість управлінської праці зумовлює і особливий

соціальний статус тих, хто її виконує.
Концепція «національної аристократії» представника українського
консерватизму початку ХХ ст. В. Липинського привертає увагу серед

усіх праць українських науковців, які розробляли теорії еліт. Існування
еліти він обґрунтовував насамперед відповідно до потреб національного
відродження і вважав, що ні етнографічна маса людей, ні окрема
територія та мова не творять автоматично нації. Для того щоб

утворилась нація, потрібна відповідна група людей: активна, що
передує в розвиткові та пропагуванні, політичних, державних,
культурних цінностей свого народу, група, що є носієм національної

ідеї. Для існування й виконання своїх функцій «національна
аристократія» повинна мати «матеріальну силу» (володіти засобами
виробництва: землею і фабриками, засобами війни: державою, армією) і

«моральний авторитет» в очах своєї нації (а цього вона може набути
тільки завдяки піклуванню про загальні інтереси, про загальне благо). І
тільки за цих умов вона може очолити, здійснити та завершити процес

структурування та організації нації, створення самостійної української
держави.
Представник українського націоналізму початку ХХ ст. Д. Донцов
серед рис «провідної верстви» бачив не тільки високу силу духу,

почуття честі та обов’язку, але й головним чином – об’єднуючу та
консолідуючу мудрість, спрямовану на плекання серед українців
націоналістичного світогляду та виборювання власної незалежної

держави.
У сучасній вітчизняній політичній науці також є тлумачення
політичних еліт, які можна віднести до функціонального
(організаційного) підходу. Так, наприклад, одні науковці вважають, що

політична еліта – це досить значний прошарок суспільства, в руках
якого сконцентровані великі економічні, військові, наукові,

інформаційні тощо важелі, за допомогою яких ця частина суспільства
впливає на владні структури, на важливі політичні рішення, загалом на
політичну ситуацію в державі. Дехто називає цю групу «правлячим
класом». Хоча інші вважають, що поняття «політична еліта» не

збігається за обсягом і за змістом з поняттям «правлячий клас».
Політична еліта виступає ніби управлінським «виконавчим комітетом»
правлячого класу (це за обсягом). А за змістом: правлячий клас залучає

до управлінської діяльності і найздібніших представників інших класів і
верств населення, передусім тих, які близькі до правлячого класу.

245