Page 234 - 6783
P. 234

переконати самих українців і громадськість світу в тому, що Україна є

           тільки периферією і не більше;
                –  застосування  чужинцями  специфічних  методів,  засобів  і  форм
           політичного  панування,  зокрема,  розпалювання  ворожнечі  між

           верствами українського суспільства та регіонами, поділ суспільства на
           «трудівникі,  які  будують  комунізм»  і  «ворогів  народу»,  міф  про
           «український  буржуазний  націоналізм»  на  західноукраїнських  землях,
           байдуже ставлення до національних традицій і святинь, репресії проти

           вільнодумства,           спроб       відновити         свою       історію        і    культуру,
           цілеспрямоване нищення української еліти тощо;
                –    нищення          української          православної           церкви        і     сіяння

           міжконфесійного розбрату;
                –  активні  дії  володарів  українських  земель  на  підрив  усієї  системи
           культури українського народу: правової, виробничої, мистецтва, освіти,

           науки і особливо мови.
                І  як  наслідок,  на  думку  вченого,  для  політичної  свідомості  та
           політичної  поведінки  широких  українських  мас  характерними  були

           політична  інертність  та  конформізм,  роздвоєння  моралі,  страх  перед
           владними структурами радянської держави, фрагментарність політичної
           культури,  особливо  для  південних  і  східних  областей  України,  де
           сприйняття  традицій  більшовизму  відбувалося  без  внутрішнього

           протесту.
                На аналогічні особливості в історії України, що мали вагомий вплив
           на  розвиток  політичної  культури  українців,  вказував  вітчизняний

           публіцист Б. Цимбалістий:
                – українці багато років були бездержавною нацією і не мали досвіду
           здійснення влади;
                – територія України була розчленованою і на різні її частини

           здійснювався культурний і політичний вплив тих країн, до складу яких
           вони входили;

                – постійно денаціоналізувалась провідна верства українського
           народу.
                Характеризуючи політичну культуру незалежної України всередині
           90-х рр. ХХ ст. О. Рудакевич зазначав, що домінуючою в українському

           суспільстві  залишалась  інерційна  радянська  політична  культура.  У
           посткомуністичному  українському  суспільстві  були  поширені  та  мали
           помітний  вплив  уявлення,  ідеї,  ідеали,  орієнтації,  настрої,  стереотипи

           мислення  та поведінки,  культивовані радянським режимом.  Політична
           свідомість          значної          частини           громадян           характеризувалась

                                                          234
   229   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239