Page 154 - 6783
P. 154

– завоювання одних народів іншими;

                – потреба у захисті від зовнішніх ворогів;
                –  суспільний  поділ  праці  і  виділення  управління  в  особливий  вид
           діяльності;

                –  потреба  в  організації  іригаційних  робіт  (держави  Стародавнього
           Сходу).
                Держава має свої специфічні риси, які відрізняють її від усіх інших
           форм  об’єднання  людей  (роду,  сім’ї),  інститутів  і  організацій  (партій,

           рухів тощо).
                1. Відділення публічної влади від суспільства, її неспівпадання з
           усім  населенням,  поява  прошарку  професійних  управлінців.  Це

           відрізняє  державу  від  родоплемінної  організації,  заснованої  на
           принципах самоуправління. Здійснення публічної влади вимагає певної
           організації  –  спеціального  апарату  (чиновників,  суддів,  армії  тощо).

           Сучасна  держава  поєднує  професійний  апарат  управління  з
           представницькою системою, яка формується через вибори.
                2.  Територіальний  поділ  населення.  Закони  і  повноваження

           державних органів поширюються на людей, які проживають у контурі
           кордонів  державної  території.  Держава  будується  на  основі
           територіальної спільності людей, а не за принципами кровно-родинних
           зв’язків або релігійними принципами. Правда, в історії були приклади,

           коли  кордони  держави  не  були  чітко  визначені,  наприклад,  кочова
           імперія, створена Чингізханом.
                3.  Суверенітет.  Це  така  властивість  державної  влади,  яка

           виражається в її верховенстві і незалежності стосовно будь-яких інших
           влад  всередині  країни,  а  також  у  сфері  міждержавних  відносин.
           Виділяють  внутрішній  суверенітет,  що  означає  право  влади  приймати
           або  змінювати  закони,  обов’язкові  для  всього  населення,  і  зовнішній

           суверенітет  (у  контексті  міжнародних  відносин),  який  передбачає
           свободу держави від контролю ззовні.

                4. Монополія на легальне застосування сили, фізичний примус.
           Діапазон державного примусу простягається від обмеження свободи до
           фізичного  знищення  людини.  Для  виконання  функцій  примусу  у
           держави  є  спеціальні  засоби  (зброя,  тюрми  тощо),  а  також  органи  –

           армія, поліція, служба безпеки, суд, прокуратура.
                5. Монопольне право на стягнення податків і зборів з населення.
           Податки  необхідні  для  утримання  апарату  управління  і  для

           матеріального забезпечення державної політики.



                                                          154
   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159