Page 157 - 6783
P. 157

політичними інститутами. Особливо це стосується відносин державних

           органів і політичних партій.
                Серед органів державної влади особливо вирізняються вищі – глава
           держави,  парламент  та  уряд.  Саме  вони  реалізують  основні

           повноваження  у  сферах  законодавчої  і  виконавчої  влади,  а  їхня
           діяльність  має  політичний  характер.  До  вищих  органів  держави
           належать  також    вищі  судові  інстанції  загальної  і  спеціальної
           компетенції         –     верховний          суд,      конституційний            суд,     вищий

           адміністративний  суд  та  ін.  Проте  судові  органи  формально
           відсторонені від реалізації державних функцій політичного характеру за
           винятком  тих  випадків,  коли  суди  здійснюють  конституційний

           контроль.
                Глава  держави  –  це  конституційний  орган  і  одночасно  вища
           посадова  особа  держави,  яка  посідає  формально  найвище  місце  в

           системі  органів  державної  влади,  здійснює  верховне  представництво
           країни  у  внутрішньополітичному  житті  та  у  відносинах  з  іншими
           державами.

                  Майже  у  всіх  країнах  світу  глава  держави  одноособовий,  і  лише
           декілька  функцій  його  здійснюються  колегіальними  органами  –
           президіями  вищих  представницьких  органів  у  країнах  соціалізму,
           Федеральною Радою у Швейцарії, колективним монархом в Об’єднаних

           Арабських  Еміратах,  спільно  духовним  керівником  держави  і
           президентом в Ірані.
                  У  країнах  із  монархічною  формою  правління  главою  держави  є

           монарх,  правовий  статус  якого  вирізняється  двома  основними
           особливостями.
                 По-перше,  владу  монарха  юридично  вважають    непохідною  від
           якої-небудь  іншої  влади,  органу  чи  виборчого  корпусу.  Монарх

           владарює  (абсолютно  чи  обмежено)  за  власним  правом  і  вважається
           джерелом усієї державної влади.

                 По-друге, влада монарха є спадковою, вона переходить від одного
           представника  правлячої  династії  до  іншого  в  установленому  законом
           порядку.  Спадковий  принцип  є  переважним  для  всіх  монархій,  хоча
           історії відомі випадки, коли монархи вибирались (Польське королівство,

           Германська  імперія  до  1806  р.  та  ін.).  У  наш  час  існує  «виборна
           монархія» в Малайзії.
                  У країнах з республіканською формою правління главою держави

           є  президент,  якого  завжди  обирають  (за  винятком  випадків,  коли  цю
           посаду  обіймають  у  результаті  державного  перевороту).  Порядок

                                                          157
   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162