Page 115 - 6783

вони можуть впливати на політичну систему. Тому Г. Алмонд називає їх

невільними, але розуміючими політичними акторами. Зрештою,
повністю усвідомлена участь – це утвердження в політиці своїх
власних осмислених інтересів і цінностей через участь у політичних

партіях, групах тиску тощо. Таку участь за Г. Алмондом, здатні
забезпечувати лише активні учасники політики - партисипанти.
Поширеною є типологія політичної поведінки, запропонована
польськими дослідниками. Вони розрізняють два основних типи:

відкритий (політична дія) і закритий (політична бездіяльність або
іммобільність). У межах відкритої політичної поведінки особа може
виконувати такі політичні ролі:

– звичайний член суспільства, який не впливає на політику, не
активний і не зацікавлений політикою, має статус виключно предмета
політики;

– громадянин, що перебуває в громадській організації, суспільному
русі. Він опосередковано залучений до політичної практики, якщо це
випливає з його ролі рядового члена;

– громадянин – член суто політичної організації (наприклад
політичної партії), який цілеспрямовано і з власної волі бере участь у
політичному житті;
– громадський, особливо політичний, діяч;

– професійний політик для якого політична діяльність є не лише
єдиним чи основним заняттям, засобом існування, а й сенсом життя;
– політичний лідер, якого сприймають як авторитет.

Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також
може проявлятися в різних формах, а саме:
– виключеність з політичних відносин, зумовлена низьким рівнем
розвитку особи або суспільного розвитку взагалі;

– політична виключеність як результат заорганізованісті політичної
системи, розчарування в політичних інститутах і лідерах і байдужість

до їхньої діяльності;
– політична апатія як форма неприйняття політичної системи,
відмова від будь-яких форм співробітництва з нею. Може бути
результатом насадження політичної системи насильницьким шляхом –

придушенням масових соціальних і політичних рухів, окупацією тощо;
– політичний бойкот як вияв активної ворожості до політичної
системи та її інститутів.

Ці форми закритої політичної поведінки є виявами політичної
відчуженості, що полягає в зосередженні зусиль індивіда на

115