Page 111 - 6783

наслідки на рівні суспільства, класу, соціальних груп, окремих

індивідів.
Політична діяльність спрямована на ряд об’єктів, одні з яких є:
1) організаційними факторами суспільно-політичного життя (утворення

державних органів шляхом їхніх виборів; створення масових
організацій в результаті волевиявлення громадян; вироблення політико-
правових норм; організація системи управління основними сферами
державного і суспільного життя тощо); 2) процесами політичного

розвитку (зміцнення соціальних основ розвитку суспільства; розвиток
національних відносин; залучення громадян до управління державними
і суспільними справами; формування політичної свідомості громадян;

зміцнення влади, політичних інститутів тощо).
Первинним суб’єктом політичної діяльності виступає людина,
оскільки народ, класи, нації, організації – це не що інше, як сукупність

окремих людей з відповідними інтересами, цілями. Тому в
демократичному суспільстві суб’єктом політичної діяльності виступає
тільки особа, яка через право, владу ніби відсторонює від себе свої

суб’єктні можливості, передаючи їх на рівень класів, націй, політичних
структур (держави, партії, різноманітних громадських організацій).
Для успішної політичної діяльності необхідно вміти правильно
оцінювати об’єктивні умови (політичну ситуацію), визначати найближчі

(тактичні) і перспективні (стратегічні) цілі, володіти сукупністю форм,
методів, засобів і процедур участі в політиці, а також вибирати з них
оптимальні для досягнення поставлених цілей. Особливо важливим при

цьому є відмова від деструктивних, екстремістських методів і засобів
(шантажу, насильства, терору), використання яких знецінює цілі і
результати політичної діяльності. Іншими словами, політична діяльність
може мати як конструктивний характер і позитивний вплив на ситуацію,

так і деструктивний, дестабілізувальний характер, зумовлювати
громадянську конфронтацію.

Політична діяльність включає в себе два нерозривно пов’язані
аспекти: теоретичний і практичний. Перший формує політичну
свідомість, мислення, які характеризують носіїв політики, їхні
орієнтації. А практичний аспект – це організаційна і контрольна

діяльність, конкретне управління, керівництво, добір і розстановка
кадрів, їхня підготовка, навчання, вироблення і прийняття рішень, обмін
інформацією, взаємодія державних і громадських закладів тощо.

У політичній діяльності виділяють два рівні: нижчий (політична
участь) і вищий (політичне функціонування, тобто професійна

111