Page 118 - 6783

це – «тріумф гіпердемократії», коли маси діють поза законом,

нав’язують всьому суспільству свою волю.
Очевидно, Х. Ортега-і-Гасет правильно помітив деякі негативні
наслідки участі мас у політиці, але абсолютизував їх.

Варто зазначити, що без участі мас у політиці немає демократії,
взаємодії громадянського суспільства й держави. Без контролю з боку
мас правляча еліта відривається від народу і абсолютизує власні
інтереси. Більше того, масові виступи, прямі дії іноді виявляються не

тільки найефективнішим, але й єдиним засобом розв’язання тих чи
інших проблем, особливо в суспільствах із низьким рівнем розвитку
демократії, де погано працює зворотний зв'язок між громадянським

суспільством і державою, відсутні або надто слабкі реальні важелі
впливу людей на державу.
Отже, завдання демократичного суспільства полягає не в

обмеженні участі мас у політиці, а в мінімізуванні негативних наслідків
цієї участі, особливо у формі стихійних виступів, уникненні
деструктивного впливу на політику натовпу.

5.2. Вище ми зазначали, що політична діяльність – це теоретична і
практична багатоаспектна праця, зорієнтована на здобуття (захоплення),
зміцнення, утримання, вдосконалення та здійснення політичної влади.

Влада являє собою одну з фундаментальних засад у розвитку
суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний
характер, існує скрізь, де наявні будь-які стійкі об’єднання людей.

Влада тісно пов’язана із політичною сферою, виступає як засіб
здійснення і як спосіб утвердження певної політики.
Поняття «влада» – складне і суперечливе. У розхожій
інтерпретації, у повсякденному житті ми говоримо про владу батьків

над своїми дітьми, про владу сил природи над людиною, держави – над
її громадянами тощо. Звідси випливає, що це поняття багатоаспектне,

воно відображає комплексне явище. Хоча з наукової точки зору влада –
це виключно суспільне відношення, це вплив однієї частини суспільства
(індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для
себе напрямі. Причому основною особливістю владного відношення є

переважний, визначальний вплив однієї сторони на іншу. Влада не є
властивістю окремо ні суб’єкта, ні об’єкта влади. Влада виступає саме
як відношення між ними і не існує як без суб’єкта, так і без об’єкта

влади. Тому владу завжди розуміють як дію, і дію не над собою, а над
кимось.

118