Page 135 - 6774

му тривалі інтервали руху, по-перше, створюють незручності для пасажирів,

по-друге, можуть привести до їхньої втрати і зниження виручки від перевезень

за конкретним маршрутом.

Перевізнику невигідно встановлювати дуже маленькі інтервали руху,

оскільки вони нижчі, тим більшу кількість автобусів необхідно випускати на

лінію, щоб його дотримуватись. Наведене випливає із формули

t  60
A  об ,
м
І
де t – час обороту, год;
0
І - інтервал руху, хв.

Встановлення мінімального значення інтервалу руху вимагає збільшення

кількості машин, що призводить до збільшення витрат підприємства, пов'яза-

них з обслуговуванням маршруту.
Для кожного маршруту, з урахуванням специфіки потреб пасажирів в

перевезеннях на даному напрямку, визначають діапазон допустимого інтервалу
руху (нижні і вищі значення), в межах якого для характерних періодів доби, що

виділяються залежно від годинної нерівномірності пасажиропотоку, встанов-
люється конкретний інтервал руху на маршруті.

Місткість автобуса може бути визначена через відношення

максимальної потужності пасажиропотоку за годину на саме напруженій ділян-

ці маршруту до частоти руху рухомого складу в даному напрямку

Q max
q  ,
A
ч
де q- розрахункова необхідна вмістимість автобуса, пас;

Q - максимальна потужність пасажиропотоку по ділянці маршруту, пас. / год;
max
А - частота руху автобусів, авт. / год .
ч
Із формули видно, яку кількість пасажирів має перевозити один автобус,

якщо відома загальна величина пасажиропотоку на ділянці маршруту протягом

години і кількість автобусів, які працюють на маршруті за той же період часу.

Підставивши значення частоти руху, можемо встановити залежність місткості