Page 19 - 6770

яких визначає доцільність діяльності працівника на окремому
робочому місці;
3. Цільова спрямованість діяльності персоналу, тобто орієнтація
діяльності на досягнення цілей підприємства;
4. Поведінка працівника залежить не тільки від системи
виробничих умов, але й від умов зовнішнього середовища та
внутрішніх факторів;
5. Характер прогнозів поведінки працівника є імовірнісним,
імовірність є невисокою;
6. Персонал має значний потенціал, який складно виявити;
7. Персонал організації одночасно є суб’єктом об’єктом
управління.
Персонал – це весь особовий склад організації, всі
постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої
і некваліфікованої праці.
При вивченні питання щодо структури персоналу
організації треба мати на увазі, що вона може розглядатися як:
• статистична структура, яка відбиває розподіл персоналу по
категоріях і групах посад;
• аналітична структура, яка визначається на основі спеціальних
досліджень і розрахунків і розподіляється на загальну (за
стажем роботи, освітою, професіях та ін.) та часткову
(наприклад, зайняті важкою працею за допомогою
найпростішого устаткування і без нього, виконують роботу
вручну без допомоги машин тощо).
Структура персоналу – це сукупність окремих груп
працівників, які об’єднані за певною ознакою. Персонал як
об’єкт управлінського впливу класифікується за рядом ознак.
Загалом, структура персоналу підприємства може бути:
штатною, організаційною, соціальною і рольовою:
– штатна структура персоналу визначає склад підрозділів та
перелік посад, відображає розміри оплати праці і фонд
19