Page 172 - 6770
P. 172
повніше використовується трудовий потенціал працівника, тим
менше відтік співробітників за межі підприємства взагалі та з
причин плинності зокрема. Отже, стабільність персоналу
полягає у підтримці його потенціалу (як у кількісному, так і в
якісному відношенні) на рівні, що відповідає потребам
виробництва, соціального розвитку колективу й особистості.
Виходячи з викладеного вище, можна виділити перелік
основних задач стабілізації персоналу організації:•
забезпечення закріплення працівників за визначеними
ділянками виробництва в тій мірі, у якій це обумовлено
виробничими потребами й інтересами особистості;• якісний
розвиток працівника і використання його потенційних
можливостей повною мірою;• поліпшення соціально-
психологічного клімату колективу; • скорочення плинності
кадрів; • регулювання соціальної структури персоналу.
Планомірне відновлення персоналу насамперед
визначається тим, що будь-яка організація має потребу не у
робочій силі як такий, а в працівниках, що володіють
визначеними характеристиками і властивостями, що
відповідають даному рівневі функціонування цієї організації.
Розширення, модернізація і відновлення виробництва
вимагають мобільних працівників,здатних вчасно задовольняти
потреби підприємства у фахівцях відповідних напрямків. З
обліком того, що процес змінюваності (обороту) кадрів є
перманентним у силу причин як об'єктивного (відхід на пенсію,
призов на військову службу), так і суб'єктивного (по особистих
або сімейних причинах) характеру, відновлення персоналу
повинне бути планомірним. Це зв'язано з тим, що вивільнення
повинне враховувати необхідність дотримання динамічної
стабільності, тому що у противному випадку трудовий
потенціал підприємства може бути знижений через порушення
цієї стабільності, і процес стане некерованим.
172