Page 144 - 6732

144

Для ЕХО отворів і невеликих порожнин, лопаток газотурбінних

двигунів, а також при розрізанні заготовок встановлюють і підтримують

зазор s = 0,1 ... 0,3 мм. Для великих порожнин, лопаток енергетичних машин,

для схем протягування та точіння задають зазор s = 0,3 ... 0,5 мм. При

струменевому методі обробки відстань між електродами вибирають в

діапазоні 1 ... 15 мм. У разі нерухомих електродів на початку процесу

встановлюють зазор s = 0,1 ... 0,3 мм.

При ЕХО використовується три способи регулювання міжелектродних

зазорів.

1. При роботі з нерухомими електродами (рис. 3.5) зазор постійно

зростає, швидкість анодного розчи-нення знижується. Режим змінюється

протягом обробки заготовки, тобто є нестаціонарним. На початку процесу

анодного розчинення електрод-інстру-мент 1 знаходиться щодо заготовки 2

на відстані s 0. Через деякий час τ границя оброблюваної поверхні заготовки,

що займала положення І- І, переміститься в положення II-II, а зазор зросте на

товщину розчиненого шару.

2. При постійній швидкості подачі інструменту режим обробки

впродовж певного часу стає близьким до стаціонарного режиму. Розглянемо

схему прошивання при швидкості подачі Vi = соnst. Якщо обрана швидкість

подачі інструменту менша за швидкість розчинення металу, то зазор

поступово збільшується. Це призводить до зниження швидкості видалення

матеріалу. Через деякий час швидкість подачі інструмента і швидкість

розчинення матеріалу заготовки вирівнюються, і режим стає стаціонарним.

При перевищенні швидкості подачі електрода-інструменту над швидкістю

розчинення металу також відбувається

саморегулювання зазору і

встановлюється стаціонарний режим з

постійним сталим зазором.
3. При періодичному

переміщенні електрода-інструмента