Page 149 - 6722

анодом і соплом. Струми обох дуг регулюються баластними
реостатами, включені у відповідні ланцюги.
Найбільш теплонавантажені деталі плазмотрона – це
електрод і сопло. Матеріал електроду визначається складом
плазмоутворюючого середовища. В плазмотронах, які
працюють із застосуванням інертних та нейтральних газів
(аргон, азот, гелій, суміші: аргон і азот, аргон і водень, азот і
водень), використовують електроди з вольфраму. В
плазмотронах, що працюють в кисневовмісних середовищах,
застосовують катоди з гафнію і цирконію.
Водоохолоджувані сопла виготовляють із міді. Сопло,
розраховане на струм силою 260…310 А, моє діаметр отвору
для виходу плазми 3…4 мм. Діаметр насадки для подачі
захисного газу 10…13 мм.
Переваги плазмового наплавлення у порівнянні із
іншими способами нанесення покрить полягає у
наступному:
- гладка і рівна поверхня покрить дозволяє залишити
припуск на обробку 0,4…0,9 мм;
- мала глибина проплавлення (0,3…3,5 мм) і невелика
зона термічного впливу (3…6 мм) обумовлюють долю
основного металу в покритті  5 %;
- малий вклад тепла у оброблювану деталь забезпечує
незначні деформації і термічні впливи на структуру основи;
- забезпечується висока зносостійкість покриття;
- спостерігається зниження втомної міцності деталі на
10…15 %, що набагато менше, чим при використанні
деяких інших видів наплавлення.
Плазмове наплавлення знайшла застосування при
відновленні відповідальних деталей, наприклад: колінчасті,
кулачкові і розподільчі вали, вали турбокомпресорів, осі,
хрестовини карданних шарнірів, напрямні обладнання, щоки
і сідла засувок, шнеки екструдерів і інше. Область
застосування способу – нанесення тонкошарових покрить на
навантажені деталі з малим зносом.
При плазмовому наплавлені отримують покриття
147