Page 148 - 6722

Для плазмового наплавлення у повітряному середовищі
розроблені порошкові сплави на залізній основі, у склад
яких входять сильні розкислювачі та нітридоутворюючі
елементи.
Щільність енергії, яка передається поверхні, що
нагрівається плазмовим струменем, на один-два порядки
більша, чим від відкритої нестиснутої дуги, і наближається
до щільності енергії, яка передається від електронно-
променевих та лазерних джерел тепла. При такій щільності
енергії швидкість підведення тепла в деталь більше
швидкості теплопередачі в її масу, тому поверхня деталі
швидко розплавляється. Процес протікає з малим
проплавленням та великим термічним ККД.
Плазмовий струмінь отримують за допомогою
плазмотронів, які по різних класифікаційних ознаках
утворюють наступні групи:
- по способу взаємодії дугового розряду із виробом
(прямої дії, непрямої дії, комбіновані);
- по способу стискання дугового розряду (стінками
каналу сопла, газовим потоком та комбіновані);
- по числу дуг (одно- і багатодугові);
- по складу плазмоутворюючих газів (працюючі на
інертних газах, нейтральних і кисневовмісних);
- по способу подачі плазмоутворюючого газу (з
тангенційною і аксіальною подачею);
- по виду зварного струму (змінного і постійного
прямої та зворотної полярності);
- по способу подачі матеріалу, що наноситься
(радіальної бокової подачею, осьовою подачею через
вольфрамовий електрод).
Найбільше застосування отримали плазмотрони:
прямої дії, із комбінованим способом стиснення дугового
розряду, однодугові з тангенційною подачею інертного газу,
які працюють на постійному струмі прямої полярності із
радіальною подачею матеріалу. В плазмотроні розрізняють
основну дугу – між анодом і деталлю і допоміжну – між

146