Page 69 - 6705

Лекція №14
Визначення контактних напружень
по підошві споруд кінцевої жорсткості

До споруд кінцевої жорсткості відносяться різні тонкі плити, днища
резервуарів, гнучкі балки, трубопроводи тощо. Визначення напружень по
підошві споруд кінцевої жорсткості має важливе значення. Величину цих

напружень необхідно знати при розрахунку міцності даних споруд. Встановити
закон зміни контактних напружень або реакцій основи по підошві споруди
можна, використовуючи або спосіб коефіцієнта постелі, або спосіб лінійно-

деформованої основи.

14.1 Спосіб коефіцієнта постелі

Спосіб коефіцієнта постелі базується на декількох припущеннях, які
певною мірою ідеалізують як грунтову основу, так і саму споруду. Розглянемо

гнучку споруду, наприклад плиту, яка має однакову ширину b по всій довжині
(рисунок 14.1). До плити прикладене зовнішнє навантаження f (x ) , яке

рівномірно розподілене по ширині та змінюється довільним чином по довжині.
Так, в межах x  0 a f ( x ) q , в перерізі x  a прикладена зосереджена сила
1 2
P, а в межах x  a  l – навантаження f (x )  f 1 (x ). Через плиту зовнішнє
3
навантаження передається на грунт основи, викликаючи з його сторони реакцію

– опір (x ). Ця реакція має розподілений характер навіть в тому випадку, якщо
до поверхні плити прикладена тільки зосереджена сила (рисунок 14.2).

Знайшовши закон розподілу реакції  (x ), можна знайти закони зміни по
довжині балки згинальних моментів та поперечних сил.

Рисунок 14.1 – Схема можливих навантажень гнучкої плити

63