Page 64 - 6705

споруда при будь-яких переміщеннях та поворотах під впливом зовнішніх

навантажень не змінює початкову форму (рисунок 13.2, а). Гнучка споруда
допускає викривлення контактної поверхні і тим більше, чим меншою є

жорсткість споруди. На рисунку 13.2, б пунктиром показано, як зміниться
пружна лінія сталевого трубопроводу, укладеного на м’якому грунті, якщо до
нього прикласти зосереджене навантаження. Таким чином, прийняття тієї чи
іншої розрахункової моделі може призвести до якісної зміни як розподілу

контактних напружень, так і величин просідань та крену споруд.

Рисунок 13.2 – Переміщення абсолютно жорстких (а) і гнучких (б) споруд

В механіці грунтів найчастіше використовують два методи розрахунку

контактних напружень: метод, який базується на застосуванні формул опору
матеріалів, та метод, який базується на застосуванні формул теорії пружності.

13.1 Застосування формул опору матеріалів

Для встановлення закону розподілу напружень по контактній поверхні

використаємо формули позацентрового стискання.
У випадку плоскої задачі (рисунок 13.3, а) напруження в точці з
координатою x грунтової основи споруди від зосередженої сили P знаходять за
формулою:

P M y x
 x   , (13.1)
a I
y
де a – ширина підошви споруди;

M – момент зосередженої сили P відносно осі y;
y
I – осьовий момент інерції поперечного перерізу підошви споруди відносно
y
осі y.

58