Page 80 - 6703

Щгкин Г.В. Социальная философия истории. - К., 1996.
Якуба О.О. Соціологія. -Харків, 1996.

Питання для контролю знань та дискурсій

1. Визначення поняття суспільства.
2. Сутність матеріалістичного та ідеалістичного підходів до розуміння суспільства.
3. Закони суспільства, їх тотожність і відмінність від законів природи.
4. Що таке суспільне виробництво, поняття матеріального та духовного
виробництва.
5. Сутність способу матеріального виробництва, його структура.

ЛЕКЦІЯ 9

Людина як об'єкт філософського аналізу

1. Природа та сутність людини
2. Філософські аспекти антропогенезу
3. Людина в біологічному та соціальному вимірах
4. Поняття людина, індивід, особистість
5. Сенс життя. Смерть і безсмертя.
6. Свобода, вибір та відповідальність

Людина – головна загадка для філософського мислення. З античності і до наших днів
філософи розмірковували, намагаючись пояснити, що є людина. Однак, чи наблизилися
вони до її розуміння? Мабуть, кожному з великих філософів, мислителів, видатних
дослідників – Сократу, І.Канту, Г.Сковороді, Ж.-П.Сартру, З.Фрейду, М.Шелеру,
В.І.Вернадському, Т. де Шардену, М.Фуко, А.Печчеї здавалося, що так. Однак з часом
виявлялися нові складні проблеми. Вони стосувалися буття соціуму, впливу людини на
природу, способів людського пізнання світу та власне себе. Ставало ясно: потрібні нові
відповіді на питання «що є людина?» Тому для філософа проблема людини не
застаріває та й не може застаріти.
Отже, перше, що потрібно наголосити. Проблема людини є вічна філософська
проблема. Друге, що слід відзначити, що вона цікава не лише для філософів, а й для
пересічної людини, оскільки йдеться про нас самих. Нарешті, третє зауваження
стосується особливості філософського осмислення людини: воно пов’язане з
можливістю представити цілісну картину людини та виокремити ознаки, що закриті
для нашого повсякденного досвіду.

63