Page 76 - 6703

Індустріальна цивілізація не тільки динамічна і рухлива, але й досить агресивна.
Вона подавляє, підкоряє культуру традиційного суспільства. Се-
Іред провідних цінностей цієї цивілізації не останнє місце належить цінностям
влади, сили, боротьби, панування над природою. Еволюція західних суспільств ХІХ-
ХХ століть виявила фундаментальну суперечність технологічної цивілізації. З одного
боку, її вища мета - збільшення матеріального багатства на основі постійного
оновлення техніко-економічних систем - перетворює людину на просту функцію, засіб
економічної сфери. Індивід стає об'єктом маніпулювання з боку масової культури,
засобів масової інформації. Але з другого боку, та ж техногенна цивілізація
орієнтується на свободу індивіда, мобілізує людську активність, стимулює розвиток її
потреб та здібностей, внаслідок чого відбувається гуманізація суспільства, заснованого
на капіталістичній економіці. Таким чином, індустріальна цивілізація породжує і
економічний базис, і новий тип людини, яка здатна модифікувати, гуманізувати цей
базис. З цим пов'язаний розвиток економічного і політичного лібералізму, визнання
принципу соціальної справедливості, створення механізму соціального захисту,
обмеження влади пануючої еліти, демократичні свободи тощо.
Систему ідей індустріального суспільства розробляли в 50-60-х роках такі відомі
соціологи США та Західної Європи, як Р.Дарендорф, Р.Арон,
У.Ростор, Д.Белл та інші. Теорії індустріального суспільства об'єднуються сьогодні з
технократичними концепціями, а також з теорією модернізації.
Концепція постіндустріального суспільства була розроблена Д.Беллом, а також
продовжена в соціологічних, економічних, футурологічних концепціях О.Тофлера,
Ж.Жураст'є, РХелбрейта, Р.Арона, У.Ростоу. Численні моделі нової цивілізації
породжують і численні її назви - постіндустріальне суспільство, суспільство «третьої
хвилі», технотронне, споживацьке, трансформаційне тощо. Останнім часом все частіше
використовуються термін «інформаційна цивілізація».
Виникнення нового, інформаційного суспільства, пов'язано насамперед із змінами в
соціальній структурі суспільства, що обумовлено новою роллю науки і техніки.
Власність, на думку Д.Белла, втрачає своє значення як кри- ' терій соціальної
стратифікації, вирішальним стає рівень освіти і знань. Основою постіндустріальної
цивілізації стає інформація, інформаційна технологія, а також так звані
«синтергетичні», здатні до саморозвитку відкриті системи (комп'ютерні,
біотехнологічні комплекси тощо).
Соціокультурний підхід пов'язаний з іменами таких вчених як М.Данилевський
(1822-1885 рр.), О.Шпенглер (1880-1936 рр.), П.Сорокін (1889-1968 рр.), А.Тойнбі
(1889-1975 рр.), і полягає в тому, що основним у тенденціях розвитку визначається
існування у суспільстві багатьох різноманітних і своєрідних-жультур. Основним
недоліком цих теорій є те, що вони заперечують єдність всесвітньо-історичного
розвитку людства.
Один з перших варіантів теорії культурно-історичних типів був розроблений
російським соціологом М.Данилевським, який започаткував новий погляд на
суспільство як сукупність культурно-історичних типів людства. Людство, на його
думку, це абстрактне поняття, існує не людство, а культурно-історичні типи цивілізації,

59