Page 74 - 6703

суспільства, які частково заперечують, але й доповнюють один одного - формаційний і
цивілізаційний.
Формаційна теорія розвитку суспільства належить К.Марксу. Свою основну ідею
матеріалістичного розуміння історії він грунтує на концепції суспільства як соціально-
економічної цілісності, вирішальна роль в якому належить економічному фактору. З
різних сфер суспільного життя він виділяє економічну, а з усіх суспільних відносин -
виробничі як основі і визначальні.
Суспільно-економічна формація розглядається як загальна характеристика основних
типів суспільства. Марксизм розрізняє п'ять історичних типів суспільства, п'ять
суспільно-економічних формацій - первіснообщинну, рабовласнику, феодальну,
капіталістичну і комуністичну. Світовий історичний процес розуміється як лінійне
сходження від однієї формації до іншої. Дії людей в межах кожної суспільно-
економічної формації були узагальнені марксизмом і зведені до дій великих груп
людей, в класовому суспільстві — класів. Зміна однієї формації іншою відбувається в
результаті соціальної революції.
Капіталістичне суспільство, згідно з марксизмом, - остання з формацій, що
грунтуються на антагонізмі класів. Нею завершується передісторія людства і
починається справжня історія - комунізм. Потребам більш досконалого осмислення
сучасного суспільства відповідає цивілізаційний підхід, що І утвердився в сучасній
соціології і соціальній філософії.
Термін «цивілізація» досить багатогранний і не має однозначного визначення. Іноді
цивілізацію ототожнюють з поняттям культури (коли йдеться про китайську
цивілізацію, шумерську, латиноамериканську тощо). Нерідко під поняттям
«цивілізація» розуміється більш високий рівень розвитку суспільства, який йде на зміну
його вихідному стану - варварству, і який пов'язаний з високим рівнем техніки і
технології. Але у всякому випадку поняття «цивілізація» вживається для
характеристики цілісної матеріальної і духовної життєдіяльності людей.
Щодо цивілізаційного підходу в соціології, то тут під цивілізацією розуміється певне
історичне утворення, відгалуження історичного розвитку, сукупність культур і
соціумів, об'єднаних спільними ознаками. В соціології І став уже загальноприйнятим
поділ історії на три типи цивілізації - на період традиційної (аграрної), індустріальної
(техногенної) і постіндустріальної (інформаційної) цивілізації. Аграрна цивілізаційна
революція, яка відбулася 6-8 тис. років тому, здійснила перехід від споживацького типу
життєдіяльності до продуктивного; індустріальна революція пов'язана з появою ма-
шинного виробництва (ХУІ-ХУИ ст. ст.); інформаційна революція, в яку вступають
найрозвиненіші країни сучасності, є початком нової цивілізації. Чим же відрізняються
типи цивілізацій від типів суспільно-економічних формацій?'
Потрібно зауважити, що цивілізаційний підхід в його початкових варіантах теж
виявив свою обмеженість і односторонність, тому згодом зазнав певних змін. Творцями
концепції трьох історичних типів цивілізації стали американські соціологи і
футурологи Д.Белл і О.Тоффлер. За основу їх циві-лізаційної схеми була взята
технологія як сукупність виробництва і певного типу використовуваного знання. Якщо
в марксизмі в соціальній теорії панує економічний детермінізм, то в цивілізаційній

57