Page 73 - 6703
P. 73

соціодинамічної  теорії,  що  дало  б  змогу  прогнозувати  соціальний  розвиток  різних
                  спільностей і людства загалом.
                     В  соціальній  філософії  та  соціології  по-різному  вирішується  питання  про  основні
                  чинники розвитку суспільства. Як правило, пошук йде в напрямку визначення певної
                  єдиної  детермінанти  або  «мотора»  історії,  чи  то  буде  техніка,  чи  економіка,  чи
                  свідомість.  В  натуралістичних  концепціях  розвиг  ток  суспільства  пояснюється
                  біологічними  законами,  природними  факторами,  зокрема,  географічними  чинниками,
                  змінами народонаселення тощо. Інші концепції апелюють до людського розуму. Ідея
                  про вирішальне значення людської духовності є чи не найпоширенішою в соціальній
                  філософії і соціології. Особлива увага тут приділяється численним соціокультурним та
                  художнім  факторам  -  ролі  пізнання  і  науки  в  історії,  ролі  творчої  діяльності
                  особистості,  її  вольовим  проявам.  Історичний  розвиток  пов'язується  із  зростанням
                  усвідомлення  людської  свободи,  вдосконаленням  моральних  норм,  поширенням
                  культурних  цінностей  тощо.  В  сучасних  західних  технократичних  концепціях
                  соціальний  розвиток  пояснюється  прогресом  техніки  і  технології.  В  марксистській
                  соціальній  теорії  визначальна  роль  в  історичній  еволюції  суспільства  відводиться
                  економічному фактору, матеріальному виробництву, рівню розвитку продуктивних сил
                  і виробничих відносин, продуктивності праці.
                     Всі  названі  фактори  є  суттєвими  і  необхідними  в  соціальному  розвитку,  всі  вони
                  обумовлюють певним чином план історичних подій. В еволюції суспільства важливі всі
                  форми  життєдіяльності  —  матеріально-економічні,  політичні,  релігійні,  моральні  та
                  інші  -  в  їх  історичній  єдності  і  взаємозв'язку.  Не  заперечуючи  величезний
                  детермінуючий вплив техніко-економічних факторів, потрібно все ж зазначити, що не
                  можна вказати  на  єдиний  визначальний  чинник  для  всієї  людської  історії.  На  різних
                  етапах  соціального  розвитку  головним  може  стати  будь-який  з  названих  чинників.
                  Суспільство  -  ймовірнісна  система,  джерело  розвитку  якої  є  досить  складним,
                  включаючим цілий спектр різних сил —  природних, власне соціальних, духовних.  їх
                  співвідношення змінюється в ході історії і не може бути передбаченим з математичною
                  точністю.  На  формування  тої  чи  іншої  суспільної  структури  впливають  і  природні
                  особливості, і наука, і економіка, і техніка, і технологія, і устрій політичної системи, і
                  наявна ідеологія та рівень духовної культури, і національні особливості, і міжнародні
                  умови, і роль особистості.
                     Отже,  історія  обумовлена  сукупністю  різних  факторів,  одні  з  яких  в  конкретних
                  ситуаціях виявляються сильнішими за інші і постають в якості основних детермінант.
                  Досвід XX століття спростовував однофакторний підхід до розвитку суспільства.
                     Проблема  джерел  та  основних  чинників  соціального  розвитку  безпосередньо
                  пов'язана  з  проблемою  історичної  типології  суспільства.  У  сучасному  світі  існують
                  різноманітності  форми  суспільства,  що  суттєво  відрізняються  одне  від  одного  за
                  багатьма параметрами.
                     Так  само  і  в  історії  людства  можна  помітити,  що  суспільство  пройшло  в  своєму
                  розвитку різні етапи. За якими ж критеріями можна визначити історичні типи, а також
                  різноманітні форми сучасного суспільства?
                     З цього приводу в сучасній соціологічній думці співіснують два підходи до типології

                                                              56
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78