Page 73 - 6703

соціодинамічної теорії, що дало б змогу прогнозувати соціальний розвиток різних
спільностей і людства загалом.
В соціальній філософії та соціології по-різному вирішується питання про основні
чинники розвитку суспільства. Як правило, пошук йде в напрямку визначення певної
єдиної детермінанти або «мотора» історії, чи то буде техніка, чи економіка, чи
свідомість. В натуралістичних концепціях розвиг ток суспільства пояснюється
біологічними законами, природними факторами, зокрема, географічними чинниками,
змінами народонаселення тощо. Інші концепції апелюють до людського розуму. Ідея
про вирішальне значення людської духовності є чи не найпоширенішою в соціальній
філософії і соціології. Особлива увага тут приділяється численним соціокультурним та
художнім факторам - ролі пізнання і науки в історії, ролі творчої діяльності
особистості, її вольовим проявам. Історичний розвиток пов'язується із зростанням
усвідомлення людської свободи, вдосконаленням моральних норм, поширенням
культурних цінностей тощо. В сучасних західних технократичних концепціях
соціальний розвиток пояснюється прогресом техніки і технології. В марксистській
соціальній теорії визначальна роль в історичній еволюції суспільства відводиться
економічному фактору, матеріальному виробництву, рівню розвитку продуктивних сил
і виробничих відносин, продуктивності праці.
Всі названі фактори є суттєвими і необхідними в соціальному розвитку, всі вони
обумовлюють певним чином план історичних подій. В еволюції суспільства важливі всі
форми життєдіяльності — матеріально-економічні, політичні, релігійні, моральні та
інші - в їх історичній єдності і взаємозв'язку. Не заперечуючи величезний
детермінуючий вплив техніко-економічних факторів, потрібно все ж зазначити, що не
можна вказати на єдиний визначальний чинник для всієї людської історії. На різних
етапах соціального розвитку головним може стати будь-який з названих чинників.
Суспільство - ймовірнісна система, джерело розвитку якої є досить складним,
включаючим цілий спектр різних сил — природних, власне соціальних, духовних. їх
співвідношення змінюється в ході історії і не може бути передбаченим з математичною
точністю. На формування тої чи іншої суспільної структури впливають і природні
особливості, і наука, і економіка, і техніка, і технологія, і устрій політичної системи, і
наявна ідеологія та рівень духовної культури, і національні особливості, і міжнародні
умови, і роль особистості.
Отже, історія обумовлена сукупністю різних факторів, одні з яких в конкретних
ситуаціях виявляються сильнішими за інші і постають в якості основних детермінант.
Досвід XX століття спростовував однофакторний підхід до розвитку суспільства.
Проблема джерел та основних чинників соціального розвитку безпосередньо
пов'язана з проблемою історичної типології суспільства. У сучасному світі існують
різноманітності форми суспільства, що суттєво відрізняються одне від одного за
багатьма параметрами.
Так само і в історії людства можна помітити, що суспільство пройшло в своєму
розвитку різні етапи. За якими ж критеріями можна визначити історичні типи, а також
різноманітні форми сучасного суспільства?
З цього приводу в сучасній соціологічній думці співіснують два підходи до типології

56