Page 71 - 6703

доступом до інформації та ін.)
Визначення структури суспільства в широкому значенні має два найпоширеніших
варіанти. По-перше, це поділ суспільства на макро- і мікрорі-зень. По-друге, це
застосування сферного членування суспільства.
Розглянемо названі підходи до будови суспільства детальніше. Суспільство як
ієрархічна система має власні підсистеми різного рівня загальності. Макрорівень
охоплює суспільство загалом, людство в цілому. На цьому глобальному рівні
суспільство включає в себе всезагальні форми соціальної організації - культуру,
соціальні інститути, основні сфери суспільної жиїй-діяльності. Мікрорівень,
представлений сукупністю індивідів, тут розглядаються в основному міжіндивідуальні
зв'язки та зв'язок індивідів — мала гру-
па (сім'я, друзі, спільники, єдиновірці, однодумці тощо). Мезорівень є рівнем
функціонування соціальних спільнот. Мезорівень об'єднує макро- і мік-рорівні
суспільства, саме дослідження соціальних спільнот дозволяє врахувати не тільки
загальні форми соціальної організації, але й безпосередню поведінку людей, індивідні
взаємини.
' Ще один спосіб структурування суспільства зумовлений тим, що між суб'єктами
соціальної структури завжди мають місце певного типу соціальні відносини. Саме вони
лежать в основі різних сфер суспільства, а відтак - і в основі сферного членування
суспільства.
Суспільне життя відбувається в трьох основних сферах, або реальних процесах
життєдіяльності - в економічній, соціально-політичній і духовній. Суспільні відносини
охоплюють всі сфери суспільного життя. Економічні відносини включають в себе
виробничі відносини, технологічні, відносини розподілу, обміну тощо; соціально-
політичні - політичні, правові, моральні, класові, національні, соціально-групові;
духовні - моральні, релігійні, художньо-естетичні, наукові. Суб'єктами суспільних
відносин є індивіди та соціальні спільноти, саме їх інтереси та потреби лежать в основі
суспільних відносин.
Основні сфери людської життєдіяльності зумовлюють основні функції суспільства:
- функцію забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя
(продукування благ для задоволення вітальних потреб, зростання добробуту,
матеріального достатку, підвищення рівня комфортності життя);
- функцію регулювання і організації суспільних відносин (забезпечення соціально-
політичних і етичних гарантій виживання людства, упорядкувань ня і нормалізація
політичних, правових, моральних, релігійних відносин);
- функцію акумуляції і зберігання людської духовності в соціальних формах науки,
мистецтва, релігії, філософії, перетворення їх у механізм соціальної пам'яті і в засоби
духовного росту особистості.
Економічна сфера є вихідною структурою суспільства. Справа в тому, що основне
призначення суспільства - відтворити існування живих людських істот, які є
субстратом суспільства, Матеріально-економічна сфера є процесом перетворення і
освоєння природи з метою створення матеріальних умов і засобів життя.
Економічна сфера орієнтована в першу чергу на забезпечення вітальних

54