Page 49 - 6703
P. 49

—    буття  речей,  тіл,  процесів,  яке,  в  свою  чергу,  поділяється  на  буття  речей,
                  процесів, станів природи, буття природи як цілого і буття речей і процесів, створених
                  людиною;
                       —  буття людини, яке поділяється на буття людини в світі речей та на специфічно
                  людське буття;
                       —  буття  духовного  (ідеального),  яке  поділяється  на  індивідуалізоване  духовне  і
                  об'єктивоване (позаіндивідуальне) духовне;
                       —  буття соціального, яке поділяється на індивідуальне буття (буття окремої людини
                  в суспільстві і в процесі історії) і буття суспільства.
                  Майбутнім бакалаврам економічного профілю особливу увагу слід звернути на сутність
                  соціального буття.
                       Усе  розмаїття  форм  буття  звично  зводять  до  двох  його  аспектів:  буття
                  матеріального  і  буття  ідеального.  Виходячи  з  цього,  сутність  матеріального  буття
                  розкривається через поняття матерії та форм її існування.
                       Категорія  матерії  є  фундаментальним  філософським  поняттям,  яке  розвивалось,
                  уточнювалось упродовж всієї історії філософії. Матеріалісти античності ототожнювали
                  її  з  першоосновою  буття  всіх  речей,  останнім  неподільним  елементом  —  «дном»,  за
                  межами  якого  нічого  не  існує.  Зрештою  в  межах  діалектичного  матеріалізму
                  сформувалось  таке  поняття  матерії,  яке  не  ототожнювалось  із  жодною  з  фізичних
                  форм  і  видів,  а  включало  лише  дві  вимоги  —  бути  об'єктивною  реальністю  і
                  відображуватись у людській свідомості та відчуттях, існуючи незалежно від них
                       Зберігаючись  у  будь-яких  змінах  і  перетвореннях  речей,  властивість  бути
                  об'єктивною реальністю свідчить про нестворюва-нють і незнищуваність матерії, про її
                  вічне  і  нескінченне  існування.  Матерія  наділена  і  рядом  інших  властивостей:  вона
                  скінченна  і  нескінченна,  перервна  і  неперервна,  структурна,  перебуває  у  стані  руху,
                  існує  в  просторі  і  часі.  У  неї  є  і  така  фундаментальна  властивість,  як  можливість
                  відображення,  з  якої  в  ході  тривалої.,  еволюції  на  базі  суспільної  практики  виникла
                  свідомість.
                       Нині відомі кілька видів матерії — речовина, антиречовина, поле, фізичний вакуум.
                  Розрізняють також ряд структурних рівнів її організації: мікросвіт, макросвіт і мегасвіт.
                  Ці структурні рівні диференційовані згідно з масштабами людини, її світосприйняттям
                  та  світовідчуженням.  Існують  концепції  структуру-вання  матерії  на  засадах  її
                  складності:  системи  неживої  природи  (елементарні  частки,  молекули,  мікроскопічні
                  тіла,  космічні  системи  різних  рівнів  тощо)  і  біологічні  системи  (вся  біосфера  від
                  мікроорганізмів  до  людини),  соціально  організовані  системи  (людина,  сім'я,  різні
                  форми  колективності,  об'єднання  і  організації,  класи,  партії,  нації,  держава,
                  суспільство, людство в цілому).
                        6.2  Невід  'ємним  атрибутом  матерії  є  рух.  З  точки  зору  філософії,  рух  —  це  не
                  просто  пересування,  переміна  місць,  а  будь-яка  зміна  предмета  взагалі.  Кожному
                  структурному рівню матерії,  цілісності наявних на даному рівні систем відповідають
                  свої форми руху. Звичайно виділяють дві групи форм руху матерії:





                                                              32
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54