Page 52 - 6703

випереджувальний, вибірковий характер. Одна й та сама тварина по-різному реагує на
зовнішні подразники залежно від того, сита вона чи голодна. Людина, на відміну від
тварини, не змінює свою анатомофізіологічну організацію відповідно до змін
зовнішнього середовища, а змінює це середовище відповідно до своїх потреб. Так,
наприклад, з похолоданням на Землі багато тварин змінили свою біологічну структуру.
Людина ж, пристосовуючись до більш прохолодного клімату, почала одягати шкури
тварин, робити жи тло тощо. А це можливе лише на основі матеріально-практичної
діяльності, наявності мислення, свідомості. Отже, специфіка соціальної форми
відображення у свідомості полягає в активному перетворенні світу на основі праці,
творчості.
У переході на вищі рівні відображення значну роль відігравала поява
інформаційного відображення. Останнє пов'язане з використанням наслідків
зовнішньої дії для орієнтирів у навколишньому середовищі. Інформаційне
відображення з'являється завдяки виникненню таких матеріальних структур, які не
пасивно відображають зовнішні дії, а активно будують свої відносини з дійсністю,
використовуючи ті фактори, що сприяють самозбереженню і розвитку. Значення
інформаційного відображення особливо зростає в суспільстві (наприклад, економічної
інформації). Яскравим проявом цього є поява нової науки — інформатики.
Необхідно розрізняти поняття «психіка» і «свідомість». Психіка в розвинутій формі
виникає з появою нервової системи. Вона притаманна як тваринам, так і людині.
Психіка людини складається з двох компонентів: усвідомлене (мислення, відчуття,
увага, пам'ять, воля) та неусвідомлене (емоції, навички, автоматичні дії, інстинкти,
інтуїція). Вони перебувають у діалектичній взаємодії, причому провідну
інтелектуальну роль відіграє свідомість. Слід розрізняти два види неусвідомлених дій.
До першого виду належать дії, які ніколи не усвідомлювалися, а до другого — дії, які
раніше усвідомлювалися, потім автоматизувалися і стали здійснюватися вже стихійно.
Отже, вчинки людини не завжди усвідомлені. Неусвідомлене може проявитися у
людині: в формі різноманітноїлюзорної сфери сновидінь, владних інстинктів та ін.
Проте людина — це насамперед свідома істота. Світом свідомості в неї пронизані не
тільки мислення, а й відчуття. У розумінні свідомості можливі дві крайності: повний
відрив її від матерії і ототожнення з останньою. Матеріалістична філософія розглядає
свідомість як результат розвитку матерії Вона є властивістю високорозвиненої
матерії — людського мозку. Процес мислення супроводжується певними біохімічними,
певними фізіологічними та іншими змінами в мозку, але не вони становлять його суть.
Ця проблема знаходить свою конкретиза цію в поняттях матеріального та ідеального.
Матеріальне є філософське поняття про буття, яке вказує на його обєктивно реальне,
тобто незалежне від свідомості, існування. Ідеальне -філософська категорія для
позначення нематеріальної, субєктивно-духовної природи, образного відображення
дійсності в людській свідомості. Ідеальне характеризує принципову відмінність між
відображенням і відображуваним, образом і об'єктом. Ця відмінність полягає в тому,
що суб'єктивні образи, відтворюючи властивості реальних об'єктів, самі цих
властивостей не мають, оскільки позбавлені всілякої тілесності, матеріальності.

35